1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



16 квітня 2019 року

Київ

справа №820/3747/18

адміністративне провадження №К/9901/66742/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Прокуратури Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року (суддя - Горшкова О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Сіренко О.І., судді - Спаскін О.А., Калитка О.М.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Прокуратури Харківської області

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та матеріальної допомоги, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Харківської області, в якому просив:

1.1. - стягнути з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 07.08.2017р. до дня фактичного поновлення на посаді в органах прокуратури Харківської області (04.01.2018р.);

1.2. - стягнути з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_2 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017р.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі була виконана відповідачем шляхом видання наказу №13-к лише 04.01.2018р., а відтак у позивача наявне право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 07.08.2017р. по 04.01.2018р. відповідно до ст.236 КЗпП України. При цьому, позивач зазначив, що він 08.08.2017 року звертався до Прокуратури Харківської області з проханням добровільно виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. в частині поновлення ОСОБА_2 на службі та в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак Прокуратурою Харківської області виконано судове рішення лише 04.01.2018 року, - після звернення ОСОБА_2 до державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду та відкриття відповідного виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 08.08.2017 року по 03.01.2018 року в розмірі 144718,17 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції зазначив, що затримка виконання власником рішення органу по розгляду трудових спорів про поновлення на роботі незаконно звільненого або незаконно переведеного працівника тягне обовʼязок власника виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки. Стаття 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, у цьому випадку - предʼявлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання бути поновленим на роботі. Водночас, суд зазначив, що правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, у тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обовʼязок, який не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. У випадку невиконання в добровільному порядку постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби таке судове рішення виконується примусово після отримання в суді виконавчого листа та його предʼявлення у встановленому порядку до роботодавця. При цьому, ст.236 КЗпП України не повʼязує виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі із примусовим виконанням рішення. Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі № 820/1442/17 в частині поновлення позивача на роботі підлягала негайному виконанню та мала бути виконана 08.08.2017 року, враховуючи факт звернення ОСОБА_2 до Прокуратури Харківської області із відповідною заявою 08.08.2017 року, у той час як наказ Прокуратури Харківської області № 13к про поновлення ОСОБА_2 на посаді було прийнято лише 04.01.2018 року, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі № 820/1442/17 за період з 08.08.2017 року по 03.01.2018 року.

5. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обовʼязком керівника. Рішення про надання такої матеріальної допомоги приймається керівником відповідного органу, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, за наявності коштів на цю мету. Наявність чи відсутність обставин для надання такої допомоги є оціночним поняттям, а тому подання заяви не є безумовною підставою для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Прокуратура Харківської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

7. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 820/3747/18 залишено без змін.

8. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

9. Прокуратура Харківської області (далі - скаржник) в листопаді 2018 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року.

10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що лише 03.01.2018р. на адресу Прокуратури Харківської області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2017р. №55435893 щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді прокурора, а наказом від 04.01.2017р. №13к його було поновлено на посаді. Тому вважає, що Прокуратурою Харківської області не допущено умисного невиконання судових рішень, що відповідно до ст.236 КЗпП України є обовʼязковою умовою для задоволення заявлених позовних вимог. Крім того, зазначає, що середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу підлягає виплаті позивачу з відрахуванням обовʼязкових податків, зборів і платежів.

12. Касаційна скарга містить клопотання скаржника про розгляд справи за участі його представника.

13. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. у справі №820/1442/17 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_2 до Прокуратури Харківської області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсним запису в трудовій книжці, зобовʼязати вчинити певні дії:

14.1. скасовано наказ прокуратури Харківської області від 16 березня 2017 року №396к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким звільнено юриста 2 класу ОСОБА_2 з посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області;

14.2. поновлено ОСОБА_2 юриста 2 класу на посаді прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області з 17.03.2017 року;

14.3. стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48033,58 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

15. Рішення суду набрало законної сили 19 жовтня 2017 року.

16. 08 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Прокуратури Харківської області із заявою, в якій просив добровільно виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. в частині поновлення ОСОБА_2 на державній службі та в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.


................
Перейти до повного тексту