ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2019 року
Київ
справа №753/20482/17
адміністративне провадження №К/9901/997/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобовʼязання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., Ганечко О.М. від 11 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Київський міський військовий комісаріат, у якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, повʼязаного з виконанням ним обовʼязків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовʼязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Постанова № 975) та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;
- зобовʼязати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності у звʼязку з виконанням обовʼязків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з моменту встановлення інвалідності він набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", про що ним була подана заява до Міністерства оборони України та додані всі необхідні документи, проте йому було відмовлено у звʼязку з тим, що інвалідність настала пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач отримав поранення та захворювання, які повʼязані з виконанням обовʼязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що ані статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ані Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовʼязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, які діяли на час встановлення ІІІ групи інвалідності вперше, не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і залишити в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 09 січня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Мороз Л.Л. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобовʼязання вчинити дії.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач у період з 14 листопада 1986 року по 13 листопада 1988 проходив військову службу в Збройних силах, в тому числі приймав участь у бойових діях у Демократичній республіці Афганістан в період з 20 травня 1987 року по 28 травня 1988 року, де отримав множинне вогнепальне осколкове поранення, з мінно-вибуховою травмою, закриту черепно-мозкову травму - з контузією головного мозку.
Позивач 13 листопада 1988 року був звільнений з військової строкової служби.
Відповідно до акту огляду МСЕК від 14 травня 2013 року, що підтверджується довідкою серії 10 ААА № 809072 позивачу було встановлено III групу інвалідності, у звʼязку із пораненням, МВТ, ЗЧМТ - контузія головного мозку, які повʼязані з виконанням обовʼязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 19 травня 2015 року серії АВ № 0432044, позивачу було встановлено II групу інвалідності у звʼязку із пораненням, МВТ, ЗЧМТ - контузія головного мозку, захворюваннями, які повʼязані з виконанням обовʼязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
У травні 2016 року позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату із заявою про виплату одноразової допомоги.
Листом від 30 червня 2016 року № ВсЗ/2150 Київський міський військовий комісаріат повідомив позивача про те, що за розглядом документів відповідно до Протоколу № 72, затвердженого Міністром оборони України 21 серпня 2016 року комісія дійшла висновку про необхідність повернення наданих документів на доопрацювання.
Згідно із Протоколом засідання комісії з розгляду питань, повʼязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 19 серпня 2016 року № 72, документи позивача були повернуті на доопрацювання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 753/586/17 зобовʼязано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 як інваліду II групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, повʼязаних з виконанням обовʼязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975 від 25 грудня 2013 року, та прийняти рішення за наслідками розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства.
На виконання вимог постанови суду Міністерством оборони України було розглянуто питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та відповідно до Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повʼязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18 серпня 2017 року було прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, у звʼязку з тим, що інвалідність настала пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
Вважаючи незаконними дії Міністерство оборони України щодо відмови у нарахуванні одноразової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Скаржник наголошує, що відповідно до чинного, на момент встановлення ІІ групи інвалідності законодавства (Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок № 975), військовослужбовці строкової військової служби мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у разі встановленні їм інвалідності, незалежно від часу її настання.
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року не відповідає, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною пʼятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовʼязаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обовʼязків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".