ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2019 року
Київ
справа №826/24093/15
адміністративне провадження №К/9901/13544/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року (суддя Іщук І.О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)
у справі № 826/24093/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансолушнз СНГ" в особі представництва "Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансолушнз СНГ"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансолушнз СНГ" в особі представництва "Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансолушнз СНГ" (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправним та скасування рішення від 22 липня 2015 року № 0016671706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позову Товариство зазначило, що не допустило порушення строків сплати єдиного внеску, оскільки зобовʼязання зі сплати такого внеску було визначено ним помилково.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Печерському районі від 22 липня 2015 року № 0016671706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем допущено помилку при визначенні зобовʼязання зі сплати єдиного внеску, яка в подальшому ним самостійно виправлена. Зазначене спростовує наявність недоїмки зі сплати єдиного внеску, що, в свою чергу, свідчить про неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
01 лютого 2018 року касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України).
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 13 січня 2015 року позивач подав звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2014 року.
У вказаному звіті позивач помилково визначив зобовʼязання зі сплати єдиного внеску, який фактично вже був сплачений та відображений як сплачений у звіті.
На підставі зазначеного звіту по особовому рахунку позивача станом на 21 січня 2015 року виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 16 574,68 грн, яка за рахунок сплати поточних зобовʼязань у сумі 65 420,51 грн погашена 02 лютого 2015 року. Станом на 20 лютого 2015 року виникла заборгованість позивача в сумі 573,15 грн, яка з урахуванням сплати 15 972,09 грн погашена 03 березня 2015 року. Станом на 20 березня 2015 року заборгованість склала 17 573,15 грн та з урахуванням сплати 24 221,93 грн погашена 31 березня 2015 року. Станом на 20 квітня 2015 року заборгованість - 17 573,15 грн, з рахуванням сплати 23 285,42 грн погашена 30 квітня 2015 року. Станом на 20 травня 2015 року заборгованість - 17 573,15 грн, з урахуванням сплати 29 654,62 грн погашена 28 травня 2015 року. Станом на 22 червня 2015 року заборгованість - 17 573,17 грн, з урахуванням переплати 29 938,09 грн погашена 01 липня 2015 року.
22 липня 2015 року ДПІ у Печерському районі прийняла рішення № 0016671706, яким за порушення приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування" застосувала до позивача штрафні санкції в сумі 21 694,64 грн.
Недоїмка виникла на підставі зобовʼязання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначеного позивачем у звіті від 13 січня 2015 року № 1500940139, тому кошти, сплачені наступними платіжними дорученнями, були спрямовані на погашення недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення.
18 серпня 2015 року позивач подав звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за липень 2015 року (Додаток 4), в якому виправив допущену помилку у Таблиці 4, рядок 7.
Станом на 26 серпня 2015 року картка особового рахунку позивача не містила заборгованості зі сплати єдиного внеску, у ній були відображені лише нараховані штрафні санкції згідно з рішенням податкового органу від 22 липня 2015 року №0016671706.