ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 30/5009/7730/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі
за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Фонду державного майна України до 1. Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, 2. Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Бердянське бюро технічної інвентаризації", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про визнання недійсними пунктів 5.4, 5.5, 5.6 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 03.02.2005 № 49,
за участю представників:
від позивача - Ізвєков К. В. (довіреність),
від відповідача-1 - не зʼявився,
від відповідача-2 - Чугаєнко О. М. (адвокат),
від третьої особи-1 - Бондаренко С. А. (довіреність),
від третьої особи-2 - не зʼявився,
від Генеральної прокуратури України - Томчук М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, позивач) із позовом до виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (далі - відповідач-1), Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" (далі - ПАТ "Приазовкурорт", відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Бердянське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Бердянське БТІ", третя особа-1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ПАТ "Укрпрофоздоровниця", третя особа-2) про визнання недійсними пунктів рішення відповідача-1 від 03.02.2005 № 49.
1.2. Позовна заява обґрунтовується тим, що спірне майно розташовано на території України й перебувало у віданні профспілок України, тому не могло бути відчужено без згоди його власника - держави в особі ФДМУ.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровʼя УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоровʼя зобовʼязано було до 01.05.1960 передати Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з пунктом 2 зазначеної постанови майно передавалось профспілковим органам у відання.
2.2. Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада Федерації професійних спілок України, правонаступником якої, у свою чергу, є Федерація професійних спілок України (далі - ФПУ).
2.3. 20.06.2002 на загальних зборах Закритого акціонерного товариства "Укрпрофозровниця" (далі - ЗАТ "Укрпрофозровниця") прийнято рішення про створення Закритого акціонерного товариства "Приазовкурорт" (далі - ЗАТ "Приазовкурорт"), правонаступником якого є ПАТ "Приазовкурорт", і внесення спірного майна як внеску частки до статутного капіталу.
2.4. 30.10.2002 між головою правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та уповноваженою особою засновників ЗАТ "Приазовкурорт" підписано акт приймання-передачі майна майнового комплексу Приазовського дочірнього підприємства, належного на праві власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", у власність ЗАТ "Приазовкруорт" як внеску до статутного фонду майна, згідно з додатком до акта приймання-передачі майнового комплексу Приазовського дочірнього підприємства, розташованого у м. Бердянську Запорізької області, вартістю 43 485 200,00 грн.
2.5. У листах від 26.01.2005 № 07/47, від 26.01.2005 № 04/146, від 26.01.2005 № 04/48 ЗАТ "Приазовкурорт", посилаючись на рішення Бердянської міської ради від 25.12.2003 № 18 "Про припинення права користування та передачу в оренду земельних ділянок ЗАТ "Приазовкурорт", просило відповідача-1 оформити заявникові право власності за ЗАТ "Приазовкурорт" (балансоутримувач - Санаторій "Бердянськ") на три будівлі: по б-ру Тінистому, 10; на комплекс будівель і споруд за адресою: б-р Тінистий, 7; на будівлю по вул. Котляревського, 14а.
2.6. 03.02.2005 відповідач-1 прийняв рішення № 49 "Про оформлення права власності", за змістом пунктів 5.4, 5.5, 5.6 якого вирішено оформити право власності за ЗАТ "Приазовкурорт" (балансоутримувач Санаторій "Бердянськ") на будівлю по б-ру Тінистому, 10, що складається з основної будівлі "А", сходів "А", замощення І, паркану № 1; на комплекс будівель і споруд за адресою: б-р Тінистий, 7, що складається з основних будівель "А, Б", прибудов "а, а1, а2, б, б1", ганку до "б1", хвірток № 1, № 3, № 5, № 6, парканів № 2, № 7, замощення І, ІІ; на будівлю по вул. Котляревського, 14а, що складається з основної будівлі "А", прибудов "а, а1, двох ганків до "А", замощення І, ІІ.
2.7. На підставі пунктів 5.4, 5.5, 5.6 рішення виконкому Бердянськоїміської ради від 03.02.2005 ЗАТ "Приазовкурорт" отримано свідоцтва про право власності від 09.02.2005.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2011 (суддя Кагітіна Л. П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3.2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2016 (судді: Склярук О. І., Дучал Н. М., Ушенко Л. В.) рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним пункти 5.4, 5.5, 5.6 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 03.02.2005 № 49 "Про оформлення права власності".
3.3. Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2017 (Бондар С. В., Палій В. В., Селіваненко В. П.) постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2016 залишено без змін.
3.4. Постановою Верховного Суду від 11.04.2018 (Суховий В. Г., Берднік І. С., Міщенко І. С.) постанову Вищого господарського суду України від 18.01.2017 скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з тих підстав, що Вищий господарський суд України обмежився посиланням на відсутність пропуску строку позовної давності прокурором, а не позивачем (ФДМУ), в інтересах якого було предʼявлено позов прокурором, що суперечить вимогам частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
3.5. Постановою Верховного Суду від 26.06.2018 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
3.6. Верховний Суд зазначив, що в порушення положень статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017, суд апеляційної інстанції не встановив обставин щодо початку перебігу та закінчення строку позовної давності, наявності чи відсутності поважних причин його пропуску, натомість обмежився посиланням на створення позивачеві (ФДМУ) перешкод ФПУ для вжиття заходів щодо проведення інвентаризації майна, яке перебуває у віданні ФПУ та заснованих нею господарських товариств внаслідок прийняття президією ФПУ постанови від 19.07.2007 № П-13-7 "Про загострення ситуації навколо профспілкового майна".
Тобто під час розгляду даної справи слід було достеменно встановити, з якого часу особі, в інтересах якої предʼявлено позов прокурором, стало відомо про її порушене право.
3.7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 (колегія суддів у складі: Антонік С. Г., Дармін М. О., Іванов О. Г.) рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсними пункти 5.4, 5.5, 5.6 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 03.02.2005 № 49 "Про оформлення права власності".
3.8. Постанову обґрунтовано тим, що майно, передане 30.10.2002 за актом приймання-передачі майнового комплексу, у власність ЗАТ "Приазовкурорт" як внесок до статутного фонду майна, належить державі в особі ФДМУ. Тому пункти 5.4, 5.5, 5.6 рішення від 03.02.2005 № 49 "Про оформлення права власності", якими оформлено право власності за ЗАТ "Приазовкурорт" (балансоутримувач Санаторія "Бердянськ") є незаконними та порушують права власності держави.
Щодо позовної давності суд зазначив, що позивач про прийняття спірного рішення дізнався лише під час прокурорської перевірки, проведеної на виконання доручення Генеральної прокуратури України від 04.08.2011.
4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
4.1. ПАТ "Приазовкурорт" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.
4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема положень ЦК України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Скаржник наголошує на неправомірності висновків суду про те, що на момент прийняття спірного рішення ФДМУ був власником спірного майна. Скаржник також зазначає, що частина приміщень за адресою: б-р Тінистий, 7 збудована і введена в експлуатацію у 2004 році, тому не могла перебувати у власності держави. На думку заявника, спірне рішення не суперечить чинному на час його прийняття законодавству та прийнято в межах повноважень Бердянської міської ради. Крім того, скаржник зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для поновлення строку позовної давності.
4.3. У судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав вимоги касаційної скарги.
5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
5.1. На електронну пошту Верховного Суду від Бердянської місцевої прокуратури надійшов відзив, який не підписано електронним цифровим підписом (про що начальником відділу опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу суду складено довідку від 10.04.2019 № 28.01-08/14/19), що суперечить вимогам частини 1 статті 3, частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис", в звʼязку з чим не може бути ідентифіковано його підписання зазначеною особою.
Крім того, згідно пункту 5.17. Інструкції з діловодства Верховного Суду, затвердженої наказом Керівника апарату Верховного суду від 28.12.2018 № 207-ОД, для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного звʼязку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали, крім випадків, установлених законом. До підтвердження оригіналами такі документи мають статус інформаційних. Оригінал відзиву до Верховного Суду не надходив.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду