У Х В А Л А
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 289/2217/17
Провадження № 14-178цс19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н.П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" про дострокове розірвання договору оренди землі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року (у складі судді Невмержицького І. М.) та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року (у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й., Галацевич О. М.),
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" (далі - ТОВ "Вишевичі") про дострокове розірвання договору оренди землі.
ОСОБА_3 зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 0,3656 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для ведення селянського господарства, розташованої на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
19 лютого 2015 року між ним та ТОВ "Вишевичі" було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років. Згідно із умовами договору орендна плата за користування землею становить 400 грн, обчислюється з урахуванням індексації та вноситься до 31 грудня поточного року.
Позивач виконав договірні зобовʼязання та передав відповідачу зазначену земельну ділянки, проте останній у порушення умов договору свої зобовʼязання із виплати орендної плати не виконав, у результаті чого має заборгованість перед позивачем за договором оренди за 2015-2017 роки.
Враховуючи наведене, позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,3657 га з кадастровим номером НОМЕР_1 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Вишевичі".
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,3657 га з кадастровим номером НОМЕР_1 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Вишевичі". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав покладені на нього договором зобовʼязання зі своєчасної сплати позивачу орендної плати, чим порушив умови договору оренди землі, що є підставою для його розірвання.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,3657 га з кадастровим номером НОМЕР_1 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Вишевичі". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що вирішуючи спір, районний суд допустив порушення норм процесуального права, належним чином не повідомив ТОВ "Вишевичі" про час і місце судового засідання, яке згідно з приписами пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обовʼязковою підставою для скасування судового рішення.
У листопаді 2018 року ТОВ "Вишевичі" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, в якій просило передати справу на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду, а зазначені судові рішення скасувати та закрити провадження у справі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Вишевичі" зазначало, що оскаржувані рішення прийнято із порушенням правил юрисдикції загальних судів, оскільки на момент подачі позову та відкриття провадження у справі щодо відповідача у справі було порушено провадження про банкрутство господарським судом Житомирської області, відповідно ця справа не могла бути розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір повинен розглядатися господарським судом у межах справи про банкрутство.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, обʼєднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, обʼєднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах пʼятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 20 березня 2019 року задовольнив клопотання ТОВ "Вишевичі" та передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ТОВ "Вишевичі"оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.