Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 611/293/17
провадження № 51-4924км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Огурецького В. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Демчука П. О.,
прокурора Цигана Ю. В.,
засудженого ОСОБА_2,
захисника ОстапенкоС. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_2 на вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 22 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 12017220200000045 щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Лієпая Республіки Латвія, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 зараховано в строк відбуття покарання його перебування в установах попереднього увʼязнення за період із 02 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.
Апеляційний суд Харківської області від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду щодо нього - без змін. Постановив відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього увʼязнення з 02 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року включно із розрахунку: один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Суд визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, за який його було засуджено, за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, ОСОБА_2 01 лютого 2017 року близько 19:00, перебуваючи у стані алкогольного спʼяніння, зайшов на подвірʼя домоволодіння АДРЕСА_1 за місцем свого проживання, де побачив незнайомого йому раніше молодого чоловіка, як він дізнався пізніше це був ОСОБА_4
Останній не міг пояснити причину знаходження у вечірній час на території зазначеного домоволодіння, в результаті чого між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 виніс з житлового будинку деревʼяну палицю, та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи намір на заподіяння невизначеної шкоди здоровʼю, наніс по голові, верхніх кінцівках та тулубу ОСОБА_4 багаточисельні удари.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі та легкі тілесні ушкодження.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 у хірургічному відділенні КЗОЗ "Барвінківська ЦРЛ" помер 02 лютого 2017 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, порушує питання про зміну судових рішень. Зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України, а саме у строк попереднього увʼязнення з розрахунку один попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі зараховано лише період з 02 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року, однак вирок місцевого суду щодо нього набрав законної сили 15 лютого 2018 року. Крім того засуджений наголошує, що йому призначено надто суворе покарання, оскільки суди не врахували, що він активно сприяв розкриттю злочину, надавав потерпілому допомогу, викликав швидку, має на утриманні неповнолітню дитину та щиро розкаявся.
В доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_2 зазначає про неповноту й односторонність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам статей 404, 419 КПК України належним чином не розглянув поданої засудженим апеляційної скарги та не надав відповіді на всі її доводи, зокрема щодо необхідності перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 118 чи ст. 119 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Циган Ю. В. заперечував щодо задоволення касаційної скарги з доповненнями.
Засуджений ОСОБА_2 та його захисник Остапенко С. Ю. підтримали подану касаційну скаргу з доповненнями.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення в частині неповноти та однобічності судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Однак зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, зокрема і в частині встановлених місцевим судом обставин вчинення злочину, апеляційний суд навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі обʼєктивно зʼясованих всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.