Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 462/6616/14-ц
провадження № 61-12867св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк",
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" на постанову апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" (далі - ПАТ "ВіЕс Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 05 грудня 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Електрон Банк" (далі - ВАТ "Електрон Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ВіЕс Банк", та ОСОБА_4, - квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою-покупцем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KF45867 від 05 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ "Електрон Банк" та ОСОБА_4, в розмірі 192 172, 45 доларів США, що за курсом НБУ на момент подачі позову становить 2 479 620 грн 92 коп. У звʼязку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки просило виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1.
Позовна заява мотивована тим, що 05 грудня 2007 року між ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕс Банк", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №KF 45867, відповідно до якого банк надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 120 000 доларів США з кінцевим строком повернення не пізніше 03 грудня 2027 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5% річних.
З метою забезпечення виконання зобовʼязань за вказаним кредитним договором ОСОБА_4 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності. Оскільки взяті на себе зобовʼязання за кредитним договором вона не виконала, заборгованість станом на 16 вересня 2014 року становить 192 172,45 доларів США, що за курсом НБУ станом на момент подачі позову складає 2 479 620,92 грн.
Посилаючись на наведене, ПАТ "ВіЕс Банк" просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2017 року позов ПАТ "Ві Ес Банк" задоволено.
Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 27 липня 2007 року, шляхом, визначеним статтею 38 Закону України "Про іпотеку", пунктами 16, 18 Іпотечного договору, а саме на підставі рішення суду шляхом продажу майна ПАТ "ВіЕс Банк" від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною, встановленою за згодою іпотекодавця та іпотекодержателя в договорі іпотеки, що становить 686 800,00 грн, або на підставі оцінки майна субʼєкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, для чого забезпечити право ПАТ "ВіЕс Банк" щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правоустановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця отримувати будь-які документи, довідки, витяги, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти, одержані від реалізації, скерувати для задоволення вимог ПАТ "ВіЕс Банк" за кредитним договором №КF45867 від 05 грудня 2007 року в розмірі 192172,45 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2014 року складає 2 479 620,92 грн.
Закріплено за ПАТ "ВіЕс Банк" права управителя щодо: вільного доступу представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до майна, що передано в управління; укладення договорів оренди майна, переданого в управління, з третіми особами; розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном; укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління, з третіми особами; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань, повʼязаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установі житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах звʼязку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях), з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачі в оренду, забезпечення нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним звʼязком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо), підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; володіти, користуватися і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством та договором; інші права необхідні для здійснення належного управління майном.
Виселено ОСОБА_5 та ОСОБА_6з квартири АДРЕСА_1.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 не виконала взяті на себе зобовʼязання за кредитним договором та рішення суду про стягнення заборгованості за цим договором, тому позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню. Іпотечне майно придбано за рахунок кредитних коштів, тому наявні підстави для виселення відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири, яка є предметом договору іпотеки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2017 року в частині виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 на час укладення договору іпотеки від 05 грудня 2007 року була власником предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 липня 2007 року. Також відповідно до кредитного договору № KF45867 від 05 грудня 2007 року кредитні кошти надавалися для рефінансування іпотечного кредиту та ремонту нерухомості, тому суд дійшов до висновку, що іпотечне майно придбане не за рахунок кредиту, а відтак підстави для виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із спірної квартири відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2018 року ПАТ "ВіЕс Банк" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що іпотечне майно придбане за рахунок кредитних коштів, що підтверджується пунктом 1.4. кредитного договору №KF45867 від 05 грудня 2007 року, згідно з яким позичальнику надається кредит на рефінансування іпотечного кредиту та ремонту нерухомості.
Рішення в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в касаційному порядку не оскаржувалося та не переглядається.