Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 362/11/16-ц
провадження № 61-12766св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., СімоненкоВ. М.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Холіном Андрієм Борисовичем, на постанову Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Сліпченка О. І., Таргоній Д. О.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
відповідач - ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та збитків за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 03 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 50006063, згідно якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 345 119,13 грн, що на дату укладення договору становило еквівалент в сумі 42 180,29 доларів США, строком на 60 місяців, за змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки "Ауді", модель А4, 2012 року випуску, а відповідач зобовʼязався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит в повному обсязі, а також сплатити проценти, передбачені умовами договору. На забезпечення виконання умов договору між ТОВ "Порше Мобіліті" та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу від 03 грудня 2012 року № 50006053, за яким відповідач передав в заставу транспортний засіб марки "Ауді", модель А4, 2012 року випуску. Відповідач виконував належним чином зобовʼязання за кредитним договором, однак з квітня 2015 року почав порушувати умови договору щодо виплати щомісячних платежів, сплачуючи їх зі значним порушенням строків, встановлених графіком погашення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Станом на 24 грудня 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 21 187,81 грн. 19 травня 2015 року позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості, однак вона не була виконана, а загальна сума боргу становить 612 303,15 грн.
Також позивач вказує, що йому було спричинено збитки, до яких відносяться витрати на юридичні послуги: а саме послуги ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" у розмірі 14 559,22 грн з урахуванням ПДВ, послуги ТОВ "Юридична фірма "Вернер" в розмірі 12 000,00 гр. з урахуванням ПДВ. Позивач вважає, що має всі підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача відповідно до положень статті 22 ЦК України реальних збитків в розмірі
26 559,22 грн внаслідок неналежного виконання зобовʼязань. Також позивач поніс витрати на страхування предмету застави, які становлять з урахуванням ПДВ 63 391,00 грн, а всього позивачу заподіяно збитки в розмірі 89 950,89 грн. Вважає, що відповідач також має сплатити неустойку (штраф) за порушення умов договору відповідно до підпункту 3.3., який становить 69 023,83 грн. Крім того, підлягають стягненню з відповідача і штрафні санкції, передбачені пунктом 8.3. кредитного договору за порушення підпунктів 5.2., 5.3., 5.4., 8.2 договору у розмірі 2 429,45 грн. За порушення умов пункту 8.4. договору щодо невиконання пункту 5.5 договору відповідач має сплатити штраф в розмірі 51 767,87грн, а всього штрафних санкцій в розмірі 123 221,15 грн, пеню за порушення зобовʼязань за пунктом 8.1 договору в розмірі 1 313,67 грн.
З урахуванням положень частини другої статті 625 ЦК Українипозивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8 528,71 грн та інфляційні втрати у розмірі 7 276,79 грн. Таким чином розмір заборгованості відповідача складається з основного боргу, основного боргу зі сплати додаткового кредиту, збитків, штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат і становить 842 594,36 грн.
У звʼязку з викладеним та збільшеними позовними вимогами просило стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості відповідно до кредитного договору від 03 грудня 2012 року № 50006053, яка складається з основної суми заборгованості в розмірі 681 143,42 грн; збитків в розмірі 121 795,38 грн; штрафу в розмірі 120 791,70 грн, пені в розмірі 1 313,67 грн, трьох процентів річних в розмірі 392,36 грн; інфляційних втрат в розмірі 1 124,73 грн, а
всього 926 561,26 грн.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2017 року в задоволенні позову ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та збитків за кредитним договором відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем на підтвердження неналежного виконання взятих на себе зобовʼязань за договором не надано доказів, які свідчать про наявність заборгованості ОСОБА_4 у звʼязку із невиконанням ним належним чином взятих на себе зобовʼязань щодо погашення кредиту у спосіб, визначений за домовленістю сторін, тому твердження позивача про існування заборгованості за вказані періоди не можуть бути прийняті до уваги. Оскільки не має підстав для стягнення з відповідача основної суми заборгованості, то позовні вимоги про стягнення
3 % річних, інфляційних втрат та пені, які є похідними від позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості, також не підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення збитків, а саме витрат за надання юридичних послуг та витрат, понесених зі сплати страхових платежів, не грунтуються на положеннях закону, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено, рішення суду першої інстанції від 09 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" суму заборгованості відповідно до кредитного договору від 03 грудня 2012 року №50006053 в розмірі 877 660,50 грн, що складається з: основного боргу зі сплати кредиту в розмірі 681 143,42 грн, пені в розмірі 1 313,67 грн, 3% річних у розмірі 392,36 грн, штрафу в розмірі 120 791,70 грн, збитків у розмірі 74 019,35 грн.
У задоволенні позову ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_4 про стягнення збитків у розмірі 21 690,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 124,73 грн відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог ТОВ "Порше Мобіліті" не відповідають дійсним обставинам, оскільки суд мав на підставі позовної заяви та доданих до неї документів перевірити правомірність нарахування позивачем заборгованості за кредитом, однак він безпідставно не перевірив доводів позовної заяви. Позивачем доведено належними та допустимими доказами розмір кредитної заборгованості відповідача у справі, який вказаний розмір заборгованості не спростував належними доказами. Відповідно до статті 22 ЦК України на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за страховими платежами у розмірі 70 019,35 грн. Витрати ТОВ "Порше Мобіліті" на юридичну допомогу ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" не є збитками в розумінні положень статті 22 ЦК України і не підлягають відшкодуванню, оскільки вони повʼязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права та відносяться до судових витрат. ТОВ "Порше Мобіліті" не надало суду розрахунку витрат на правову допомогу. Разом з тим, чинним законодавством України не передбачена можливість стягнення витрат на правову допомогу поза межами судового розгляду справи. За таких обставин відсутні підстави для стягнення на користь ТОВ "Порше Мобіліті" витрат на правовому допомогу в розмірі
12 000,00 грн з ПДВ. Пеня та штраф у цій справі застосовані за різні порушення умов кредитного договору, тому вони підлягають стягненню на користь позивача. Суд погоджується з наданим ТОВ "Порше Мобіліті" розрахунком
3% річних, оскільки він узгоджується з матеріалами справи і не спростований відповідачами, а заявлені вимоги відповідають положенням статті 625 ЦК України. Позовні вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 124,73 грн не підлягають задоволенню, оскільки зобовʼязання позичальника щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом були визначені в еквіваленті до іноземної валюти - долара США, і обчислення заборгованості відбулося з переведенням долара США у гривні.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі ОСОБА_4, поданій адвокатом Холіном А. Б., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуальногоправа, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що розмір стягнутої судом апеляційної інстанції не відповідає дійсності та є недоведеним, оскільки судом не було перевірено, за який період стягується заборгованість та які документи її підтверджують. Вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є неналежним і недостатнім доказом наявності у відповідача заборгованості, оскільки такий розрахунок складений у довільній формі, може неодноразово змінюватися за власним роздумом позивача без правових наслідків та не відповідає ознакам первинного документа в розумінні законодавства. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що наявний в тексті позовної заяви розрахунок заборгованості не відповідає вимогам статей 77-81 ЦПК України, а посилання на те, що ним не спростований розмір заборгованості перед позивачем за березень - квітень 2015 року, не відповідає дійсності, оскільки таке питання судом не зʼясовувалось, матеріали справи не досліджувались, хоча копії квитанцій про сплату кредиту за вказаний період містяться в матеріалах справи на аркушах 57-60 тома 2. Також вказує, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог статті 985 ЦК України та Закону України "Про страхування" з нього на користь позивача було стягнуто збитки в розмірі 74 019,35 грн.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Порше Мобіліті" на касаційну скаргу відповідача, у якому вказано, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, а касаційна скарга задоволенню не підлягає. Вказують, що заперечуючи розмір заборгованості, відповідач не надав до суду власного розрахунку заборгованості, з якого б вбачалося, що у нього відсутня непогашена заборгованість перед товариством. Квитанції про сплату у березні - квітні 2015 року не є черговими платежами відповідача, оскільки ним покривалась заборгованість за попередні місяці. Вказують, що ТОВ "Порше Мобіліті" відповідно до статті 627 ЦК України та положень пунктів
5.5, 5.6 кредитного договору цілком правомірно здійснило сплату страхових платежів від імені відповідача, оскільки ОСОБА_4 не сплачував страхові платежі у встановлені строки і не надав докази належного виконання ним свого обовʼязку щодо забезпечення страхування заставного автомобіля.
У квітні та травні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшли пояснення на відзив та доповнення до пояснень на відзив ОСОБА_4, подані Холіном А. Б., та у яких вказано, що доводи ТОВ "Порше Мобіліті" стосовно того, що відповідачем не було надано власного розрахунку заборгованості, який би вказував, що у відповідача відсутня перед товариством заборгованість, не відповідає обставинам справи, оскільки сторони у справі уклали кредитний договір на строк до 15 грудня 2017 року, тому позивач на той час здійснював чергові платежі щодо погашення іншої частини заборгованості.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.