Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 754/5253/17
провадження № 61-24162св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по місту Києву та Київській області Акціонерного товариства "Ощадбанк" на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2018 року у складі головуючого-судді Лісовської О. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 березня 2018 року у складі суддів: Українець Л. Д., Шебуєвої В. А., Оніщука М. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 03 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Державний ощадний банк України"), правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 431, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 60 000 доларів США зі сплатою 14 % річних строком до 02 серпня 2017 року. У забезпечення вказаного договору, між банком та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 923, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року позов ВАТ "Державний ощадний банк України" задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 431 від 03 серпня 2007 року в розмірі 434 434,38 грн. 12 листопада 2010 року Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчі листи у справі № 2-2284/2010, які банком предʼявлені до виконання.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 липня 2013 року розстрочено виконання рішення цього ж суду від 24 вересня 2010 року.
Посилаючись на те, що боржниками було порушено графік погашення заборгованості за кредитним договором, який визначено ухвалою суду 01 липня 2013 року, відповідно рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року фактично не виконано й станом на 05 квітня 2017 року заборгованість за кредитним договором № 431 від 03 серпня 2008 року складає 11 214, 38 доларів США, ПАТ "Державний ощадний банк України" уточнивши позовні вимоги просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_4, шляхом продажу предмету іпотеки банком від свого імені будь-якій особі покупцю на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною, яка визначена субʼєктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Інформаційно-консультативний центр" станом на 09 листопада 2016 року в сумі 528 696 грн, у порядку встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку". У порядку статті 34 Закону України "Про іпотеку" та пункту 6.3 договору іпотеки № 923 від 03 серпня 2008 року предмет іпотеки передати в управління банку на період його реалізації. Виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, із зняттям з реєстраційного обліку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки основне зобовʼязання за кредитним договором виконане в повному обсязі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно зʼясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2018 року ПАТ "Державний ощадний банк України" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що боржниками не виконано рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, умови договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором та ухвала суду про розстрочку виконання рішення суду, унаслідок чого наявна заборгованість в розмірі 11 609,76 доларів США, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 03 серпня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 431, відповідно до умов якого ОСОБА_6 отримав кредит в розмірі 60 000 доларів США, зі сплатою 14% річних строком до 02 серпня 2017 року.
Того ж дня, між банком та ОСОБА_4 у якості забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором № 431, укладено договір іпотеки № 923, згідно якого відповідач передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.
Через неналежне виконання зобовʼязань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, ВАТ "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, змінивши в порядку частини другої статті 1050 ЦК Українистрок виконання зобовʼязань за кредитним договором.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 431 від 03 серпня 2007 року в сумі 434 434,38 грн, а також судові витрати в розмірі 1 820 грн, а всього 436 254,38 грн.
12 листопада 2010 року Деснянським районним судом міста Києва видано два виконавчі листи № 2-2284/10 на виконання вказаного рішення суду, які предʼявлені до примусового виконання.