ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2019 року
Київ
справа №127/4270/17
адміністративне провадження №К/9901/33880/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області в складі судді Волошина С.В. від 30.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Смілянця Е.С. Сушка О.О., Залімського І.Г. від 09.11.2017 у справі №127/4270/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобовʼязання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФУ) щодо зменшення основного розміру пенсії під час її перерахунку з 80% на 70% грошового забезпечення та проведення виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру;
зобовʼязати відповідача здійснити з 01.06.2016 перерахунок його пенсії, виходячи з 80% грошового забезпечення та виплачувати призначену йому пенсію без обмеження її максимальним розміром;
зобовʼязати ГУПФУ виплатити йому різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 26.06.2012 по день виплати перерахованої пенсії, без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року позовні вимоги щодо зобовʼязання виплатити різницю між нарахованою та отриманою позивачем пенсією за період до 24.08.2016 залишені без розгляду.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУПФУ щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час перерахунку з 80% на 70% грошового забезпечення та проведення виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру. Зобовʼязано відповідача здійснити з 01.06.2016 перерахунок основного розміру пенсії позивача, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити останньому з 24.08.2016 різницю між нарахованою (без обмеження її максимальним розміром) та отриманою пенсією. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобовʼязання ГУПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимального розміру починаючи з 01.01.2017 та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить змінити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували положень ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", згідно з якою нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів; та того, що перерахунок пенсії позивача з 01.06.2016 здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2016 № 718, тобто до жовтня 2016 року позивач не міг знати про порушення його права.
Вважає, що якщо норми ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" щодо виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру на рівні 10740 грн визнані неконституційними у 2016 році на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, то так само є неконституційними норми цієї статті щодо виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру у 2012, 2013, 2014, 2015 та 2017 роках.
Зазначає, що суди не врахували положень ст. 22 Конституції України, згідно яких права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Також посилається на те, що оскільки пенсія йому була призначена до 01.01.2016, то обмеження відповідачем її максимальним розміром при здійсненні перерахунку є протиправним.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач проходив публічну військову службу на посаді командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, звільнений з військової служби у запас (за станом здоровʼя), виключений із списків особового складу частини.
З червня 2012 року позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУПФУ та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Протягом 2016 року пенсія виплачувалась у розмірі 10740 грн.
Позивач звернувся до ГУПФУ із заявою про перерахування пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718, якою змінено посадовий оклад за його посадою з 01.05.2016.
Відповідач листом повідомив позивача про те, що йому проведено перерахунок розміру пенсії, проте її виплата здійснюється в попередньому розмірі - 10740 грн, оскільки Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідача порушено право позивача на соціальний захист гарантований статтями 22, 46, 58 Конституції України, статтями 1, 14 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки норми закону щодо обмеження максимального розміру пенсії з 01.01.2017 відповідної категорії осіб, до якої відноситься і позивач, неконституційними не визнавались, то дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача є правомірними.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.