ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2019 року
Київ
справа №2а-12103/10/1370
касаційне провадження №К/9901/9141/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Інспекція) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 (головуючий суддя - Довгополов О.М., судді - Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2, третя особа - Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області (далі - Львівський ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області), про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
УСТАНОВИВ:
В грудні 2010 року Інспекція звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 24610,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням ОСОБА_2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" при здійсненні 05.08.2009 первинної реєстрації транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen LT35 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 22.06.2011 позов задовольнив повністю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, ОСОБА_2 у 2009 році здійснив державну реєстрацію автомобіля марки Volkswagen LT35 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, тоді як доказів сплати ним податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 24610,00 грн. матеріали справи не містять.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.06.2015 закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - Дзеньдзюри Степана Маркіяновича на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2011.
Рішення суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження обґрунтоване тим, що позов Інспекції був заявлений до ОСОБА_2 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1), у судових засіданнях суду першої інстанції у якості представника відповідача брав участь адвокат ОСОБА_2 - Дзеньдзюра Степан Маркіянович (згідно ордеру від 24.01.2011 № 24/01-11 та витягу з угоди про надання правової допомоги від 24.01.2011, укладеної між Дзеньдзюрою Степаном Маркіяновичем та ОСОБА_2), апеляційна скарга від імені ОСОБА_2 була підписана Дзеньдзюрою Степаном Маркіяновичем, проте на виклик суду апеляційної інстанції ані ОСОБА_2, ані Дзеньдзюра Степан Маркіянович не зʼявилися, проте зʼявився ОСОБА_5, який повідомив, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою в його паспорті, адвоката Дзеньдзюри Степана Маркіяновича, який підписав апеляційну скаргу, він не знає, договору про надання правової допомоги з ним не підписував, транспортний засіб, який проходить по справі (автомобіль марки Volkswagen LT35 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1), не реєстрував і на облік не ставив, з урахуванням того, що згідно з відомостями, наданими адресно-довідковим управлінням громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України у Львівській обрості на запит суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, не зареєстрований.
Інспекція оскаржила зазначене рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.07.2015 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки у судових засіданнях суду апеляційної інстанції брав участь адвокат відповідача, який на підтвердження своїх повноважень надав ордер та витяг із угоди про надання правової допомоги, тоді як у суду апеляційної інстанції не було достатніх правових підстав закривати апеляційне провадження лише на підставі заяви ОСОБА_5.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Третя особа просить суд задовольнити касаційну скаргу Інспекції, рішення суду апеляційної інстанції скасувати.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.03.2019 прийняв касаційну скаргу до розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 12.03.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовʼязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.