ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2019 року
Київ
справа №813/2265/18
адміністративне провадження №К/9901/62569/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Стародуба О.П., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду в складі судді Крутько О.В. від 05.06.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В., Рибачука А.І. від 21.08.2018 у справі №813/2265/18 за позовом Керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області до Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобовʼязання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У травні 2018 року Заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів - сіл Бердихів, Молошковичі та Підлуби Яворівського району Львівської області та подальшого затвердження такої; зобовʼязання відповідача виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів - сіл Бердихів, Молошковичі та Підлуби Яворівського району Львівської області та в подальшому на засіданні сесії сільської ради вирішити питання про затвердження такої та оприлюднити рішення ради у встановленому порядку відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.
Постановляючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що адміністративний позов Заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави до Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області необхідно повернути, оскільки плата за землю є місцевим податком і вноситься до місцевого, а не державного бюджету, отже інтереси держави не можуть бути порушені у звʼязку з неналежним визначенням розміру плати за землю, а тому у прокурора відсутня адміністративна процесуальна дієздатність на звернення до суду з цим позовом.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, заступник прокурора подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що прокурор має адміністративну процесуальну дієздатність та підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позову є бездіяльність відповідача - Бердихівської сільської ради, оскільки непроведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів с. Бердихів, с. Молошковичі, с. Підлуби Яворівського району Львівської області у строки, встановлені ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", призводить до неналежного визначення розміру плати за землю та неповного надходження коштів з плати за землю до місцевого бюджету, що в свою чергу, порушує - інтереси територіальних громад сіл Бердихова, Молошковичі, Підлуби та держави в цілому.
У відзиві на касаційну скаргу Бердихівська сільська рада просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, суд прийшов до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції), здатність мати процесуальні права та обовʼязки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване, проте не на представництво інтересів суспільства в цілому, на що в даному випадку вказує позивач обґрунтовуючи заявлений позов.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субʼєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.