ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №820/3617/13-а
адміністративне провадження №К/9901/588/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 (суддя Нуруллаєв І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 (головуючий суддя Філатов Ю.М., судді: Водолажська Н.С., Тацій Л.В.)
у справі за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до 1. Державної казначейської служби України в особі управління Державної казначейської служби України у місті Харкові Харківської області, 2. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними та скасування суми бюджетного відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
ДП завод "Електроважмаш" звернувся до суду з позовом до ДПІ у Московському районі міста Харкова, у якому просило суд, з урахуванням уточнень, визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування за травень 2009 року в розмірі 471614,00грн.; стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у місті Харкові Харківської області на користь ДП завод "Електроважмаш" бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2009 року в розмірі 471614,00грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій і залишити адміністративний позов без розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами норм процесуального права, внаслідок чого неправильно застосовані норми матеріального права. Як вважає контролюючий орган, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. На думку відповідача, позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення його права на бюджетне відшкодування 28.01.2010. Податковий орган вказує, що судами не повно зʼясовано обставини справи, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень.
Позивач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2019 судове засідання без повідомлення сторін призначено на 09.04.2019.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП завод "Електроважмаш" до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2009 року, згідно даних якої позивачем було заявлено суму бюджетного відшкодування у розмірі 10ʼ047ʼ397грн., а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009 року, яка виникла за рахунок відʼємного значення ПДВ, що декларувалось у лютому, березні, квітні 2009 року.
Згідно висновків акту перевірки 28.07.2009 №2473/40-027/00213121 податковим органом підтверджено відображене ДП завод "Електроважмаш" бюджетне відшкодування у сумі 10ʼ047ʼ397грн. Також, з метою підтвердження достовірності відомостей щодо сум ПДВ дозволеного податкового кредиту, що є підставою для нарахування бюджетного відшкодування, податковим органом проведено додатковий комплекс заходів щодо підтвердження податкового кредиту за лютий, березень та травень 2009 року.
Актом від 23.11.2009 №3885/40-027/00213121 про результати документальної невиїзної перевірки ДП завод "Електроважмаш" з питань правильності формування податкового кредиту за березень 2009 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по деклараціям за квітень, травень 2009 року на підставі отриманих зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис" були встановлені порушення податкового законодавства, а саме завищення суми ПДВ, заявленої до відшкодування за квітень 2009 року на 517111,00грн., за травень 2009 року на 482889,00грн.
На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2009 №0000390840/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2009 року у розмірі 517111,00грн., за травень 2009 року у розмірі 482889,00грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 258555,50грн. Зазначені факти не заперечуються сторонами по справі.
Не погодившись з прийнятими рішеннями, ДП завод "Електроважмаш" розпочав процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.12.2009 №0000390840/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 позов ДП завод "Електроважмаш" задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 29.03.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 позовні вимоги ДП завод "Електроважмаш" задоволено у повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено ДП завод "Електроважмаш" у задоволенні позову про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої за квітень і травень 2009 року.
Відповідачем на час розгляду справи не подано до органу Державного казначейства України висновок щодо відшкодування з бюджету суми ПДВ у розмірі 471614грн. на користь ДП завод "Електроважмаш".
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у своїх поясненнях представник відповідача не заперечував проти існування встановлених обставин.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на встановлені обставини щодо ненадання податковим органом Державному казначейству України висновку про відшкодування ДП завод "Електроважмаш" суми податку на додану вартість. Суди дійшли висновку, що відповідач не надав належних доказів правомірності своєї бездіяльності щодо ненадання висновку органу, який здійснює обслуговування бюджетних коштів.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено Законом України "Про податок на додану вартість".
Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звʼязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовʼязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При відʼємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За змістом підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відʼємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відʼємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовʼязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовʼязаний у пʼятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Аналогічні за змістом положення містяться у Податковому кодексі України. Правовідносини щодо відшкодування податку на додану вартість були врегульовані до 01.01.2011 Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 зазначені правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовʼязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.