ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 910/7050/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД",
представник позивача - Петраш С.А., адвокат (договір від 07.11.2017 б/н, ордер від 09.04.2019 № 429284, свідоцтво від 24.04.2012 № 4947),
відповідач - акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",
представник відповідача - Герасименко М.В., адвокат (довіреність від 03.01.2019 № 3, свідоцтво від 26.12.2017 № 000143),
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Ойл",
представник третьої особи - не зʼявився,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"
на рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2018 (головуючий суддя Усатенко І.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (головуючий Руденко М.А., судді: Сулім В.В. і Дідиченко М.А.)
у справі № 910/7050/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (далі - ТОВ "Софа ЛТД")
до акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Ойл" (далі - ТОВ "Олімп Ойл"),
про присудження до виконання обовʼязку в натурі.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Софа ЛТД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Банку, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Олімп Ойл", про присудження до виконання обовʼязку в натурі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Софа ЛТД" як поручителем погашена кредитна заборгованість боржника в розмірі 738 507 904,33 грн., тому Банк згідно з умовами договору поруки від 25.10.2016 № 4О15080И/П (далі - Договір поруки) та статтею 556 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) повинен вручити ТОВ "Софа ЛТД" оригінали документів, які підтверджують права останнього як нового кредитора.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що:
- обставини, на які посилається ТОВ "Софа ЛТД", не свідчать про наявність у нього порушеного боку Банку субʼєктивного права з;
- законодавством не передбачено передачі кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обовʼязок боржника, оскільки з огляду на частину третю статті 553 та частину третю статті 556 ЦК України поручителем може бути кілька осіб, і до кожної з них, хто виконав зобовʼязання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обовʼязку, що виконана ним.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Софа ЛТД" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди:
- неповно зʼясували обставини, які мають значення для справи;
- дійшли помилкового висновку про те, що у Банку відсутній обовʼязок надати саме оригінали кредитних договорів, у звʼязку з чим неправильно застосували частину першу статті 556 ЦК України, яка передбачає обовʼязок попереднього кредитора передати документи, які підтверджують обовʼязок боржника.
Від Банку та ТОВ "Олімп Ойл" відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 25.10.2016 ТОВ "Софа ЛТД" (поручитель) та Банком (кредитор) укладено Договір поруки.
Відповідно до пункту 1 Договору поруки його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Олімп Ойл" (боржник) своїх зобовʼязань за кредитним договором від 16.12.2015 № 4О15080И (далі - Кредитний договір), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та у терміни відповідно до Кредитного договору.
Згідно з пунктом 4 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобовʼязань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до Кредитного договору.
Пунктом 5 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржниками пункту 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобовʼязання.
Відповідно до пункту 6 Договору поруки поручитель зобовʼязаний виконати обовʼязок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної у пункті 5 цього договору.
Згідно з пунктом 8 Договору поруки до поручителя, що виконав обовʼязки боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ами) застави (іпотеки), укладеними в цілях забезпечення виконання зобовʼязань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаних зобовʼязань.
Пунктом 10 Договору поруки передбачено, що кредитор зобовʼязаний у випадку виконання поручителем обовʼязку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (пʼяти) робочих днів Банку з моменту виконання обовʼязків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обовʼязки боржника за Кредитним договором.
Платіжним дорученням від 26.10.2016 № 362 поручитель перерахував Банку кошти на суму 738 507 904,33 грн., у графі "призначення платежу" якого зазначено: "виконання зобовʼязань по кредитному договору № 4О15080И від 16.12.15 згідно договору поруки № 4О15080И/П від 25.10.16".
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для передання ТОВ "Софа ЛТД" оригіналів документів, які підтверджують права ТОВ "Софа ЛТД" як нового кредитора.
Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що відповідно до статті 509 ЦК України зобовʼязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовʼязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовʼязку. Зобовʼязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовʼязками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що субʼєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовʼязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовʼязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовʼязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовʼязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.