ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 711/2652/17
Провадження № 14-638цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СитнікО. М.,
суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - суддя Придніпровського районного суду м. Черкас ОСОБА_4,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року у складі судді Смоляра О. А. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Пономаренка В. В.
у справі за позовом ОСОБА_3 до судді Придніпровського районного суду м. Черкас ОСОБА_4. про відшкодування майнової шкоди, та
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що він подав до Придніпровського районного суду м. Черкаси скаргу про зобовʼязання органів прокуратури здійснити певні дії.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4. від 09 березня 2017 року в задоволенні його скарги відмовлено.
Позивач вважав, що слідчий суддя ОСОБА_4. під час розгляду скарги не дослідила та не витребувала заяву від 15 січня 2017 року про вчинення кримінального правопорушення, у звʼязку із чим діями судді йому завдано майнової шкоди, яку він просив стягнути з відповідачки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній на час постановлення ухвали), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-3139цс17 законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, тому належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 29 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року залишено без змін.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що згідно із частиною першою статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, такі категорії справ не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з цивільним позовом. Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій та судових рішень судді (суду), повʼязаних з розглядом справи, нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 червня 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивача позбавлено права на судовий захист у цивільному судочинстві всупереч положенням статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 18 грудня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону № 1402-VIIIсуди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.