У Х В А Л А
8 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 125/1267/16-ц
Провадження № 14-160 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Барської міської ради та фізичної особи-підприємця (далі також - ФОП) ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення міської ради
за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_4 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 квітня 2017 року і
в с т а н о в и л а:
у липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати недійсним рішення 19 сесії Барської міської ради 6 скликання від 16 лютого 2012 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки гр. ОСОБА_4";
- визнати недійсним рішення 45 сесії Барської міської ради 6 скликання від 31 жовтня 2013 року "Про надання поштової адреси земельній ділянці, продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки ФОП ОСОБА_4";
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Барською міською радою та ФОП ОСОБА_4 1 березня 2012 року, який зареєстрований відділом Держкомзему у Барському районі у Державному реєстрі земель 17 квітня 2012 року за № 052021014006085 (далі також - договір оренди від 1 березня 2012 року);
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Барською міською радою та ФОП ОСОБА_4 12 грудня 2013 року (далі також - договір оренди від 12 грудня 2013 року).
Мотивував позов такими обставинами:
- у пунктах 3 і 4 зазначених договорів оренди від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року вказано, що на земельній ділянці площею 0,0400 га в АДРЕСА_1, яка є предметом оренди (далі також - земельна ділянка), нерухоме майно й інші обʼєкти інфраструктури відсутні;
- Барська міська рада порушила принцип рівності права власності на землю, визначений пунктом "б" статті 5 Земельного кодексу України, передавши в оренду земельну ділянку без проведення аукціону;
- у договорах оренди від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року немає кадастрового номера земельної ділянки, що згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" є істотною умовою такого договору;
- відсутність у договорах оренди землі істотних умов, визначених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього ж Закону є підставами для відмови у державній реєстрації договорів оренди, а також для визнання їх недійсними.
5 грудня 2016 року Барський районний суд Вінницької області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.
Суд вважав, що Барська міська рада, порушивши статтю 5 Земельного кодексу України, надала ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку без конкурентних засад, позбавивши позивача можливості взяти участь у проведенні аукціону з рівними правами щодо набуття цієї ділянки у користування. Відсутність у договорах оренди від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року такої істотної умови як кадастровий номер земельної ділянки є порушенням вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі", позбавляє можливості ідентифікувати цю ділянку та є підставою для визнання вказаних договорів недійсними.
13 квітня 2017 року Апеляційний суд Вінницької області постановив ухвалу, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Мотивував ухвалу тим, що на земельній ділянці, переданій в оренду ФОП ОСОБА_4, відсутнє нерухоме майно, інші обʼєкти інфраструктури. Тому Барська міська рада, порушивши приписи земельного законодавства, позбавила інших зацікавлених осіб можливості взяти участь в аукціоні щодо набуття права користування вказаною земельною ділянкою. Враховуючи відсутність в оспорюваних правочинах однієї з істотних умов, визначених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", договори оренди землі від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року слід визнати недійсними. В ухвалі суд вказав, що аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 та від 3 червня 2014 року у справі № 13/17/5022-675/2012. Апеляційний суд відхилив аргумент ФОП ОСОБА_4 про наявність юрисдикції щодо розгляду цієї справи у господарського суду, оскільки позивач звернувся до суду як фізична особа, а між сторонами спору відсутні господарські правовідносини.
У травні 2017 року ФОП ОСОБА_4 подав касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та закрити провадження у справі, оскільки справа не може розглядатися за правилами цивільного судочинства (на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу (далі також - ЦПК) України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Мотивує скаргу так:
- позивач є фізичною особою-підприємцем відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому правовідносини виникли між субʼєктами господарювання та органом місцевого самоврядування з приводу правомірності рішення останнього. Отже, такий спір має розглядати господарський суд відповідно до частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року;
- право позивача не порушене, оскільки він не звертався до міської ради із заявою про надання йому у власність чи у користування земельної ділянки, наданої у користування ФОП ОСОБА_4;
- для передання ФОП ОСОБА_4 в оренду земельної ділянки не потрібно було проводити земельні торги, оскільки відповідно до статті 134 Земельного кодексу Українине підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договорів оренди землі;
- помилковими є висновки судів про те, що договори оренди є недійсними, оскільки у них відсутня така істотна умова як кадастровий номер земельної ділянки. Невідʼємними частинами договору оренди є такі документи, які дозволяють ідентифікувати земельну ділянку, зокрема, план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки із відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.