Постанова
іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 1-34/03
провадження № 51-2505 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Стефанів Н . С., ШевченкоТ. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Рибачук Г. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на ухвалу судді Апеляційного суду Львівської області від 02 червня 2017 року щодо повернення його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду із заявою проперегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року щодо нього (далі - заява).
Суддя Апеляційного суду Львівської області ухвалою від 02 червня 2017 року на підставі ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернув ОСОБА_3 його заяву, оскільки вона не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зокрема, посилається на те, що суддя апеляційного суду встановив невідповідність його заяви вимогами, передбаченим ст. 462 КПК, однак відповідного рішення про залишення її без руху не прийняв та одразу повернув, пославшись на положення ч. 3 ст. 429 КПК. Також зазначає, що його заява була розглянута за відсутності заявника, прокурора та захисника, а також про відсутність відповідного журналу судового засідання.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу, при цьому зазначала про необхідність скасування ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду заяви засудженого в суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги і вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправдного чи особи, стосовно якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції викладено в ч. 1 ст. 438 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 463 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
Як убачається з матеріалів справи, Апеляційний суд Львівської області при ухваленні вироку від 14 листопада 2003 року щодо ОСОБА_3 діяв як суд першої інстанції в силу повноважень, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року).
У звʼязку з прийняттям у 2012 році нової редакції КПК апеляційні суди втратили повноваження суду першої інстанції і наразі позбавлені можливості здійснювати кримінальне провадження про перегляд за нововиявленими обставинами вироків, постановлених ними як судами першої інстанції.
Отже, вирішення Апеляційним судом Львівської області на підставі положень КПК питань, повʼязаних із переглядом за нововиявленими обставинами вироку цього суду, постановленого ним у порядку КПК 1960 року як судом першої інстанції, суперечить правилам інстанційної підсудності, визначеним статтями 33, 463 КПК, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону тау відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення.