П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 823/94/18
Провадження № 11-1377апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "КБ "ПриватБанк"; Банк) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року (суддя Рідзель О.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року (у складі колегії суддів Собківа Я. М., Петрика І. Й., Сорочка Є. О.) у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу АлексєєваМаксима Юрійовича (далі - приватний нотаріус Алексєєв М. Ю.), третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк"
(далі - ПАТ "КБ "ПриватБанк"), про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Алексєєва М. Ю., у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса від 27 листопада 2016 року № 32576883 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за АТ "КБ "ПриватБанк";
- скасувати запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17660928, вчинений приватним нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про відсутність у відповідача правових підстав проводити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки державна реєстрація цього майна проведена всупереч Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон № 1304-VII), а також без дотримання умов договору іпотеки, тобто з порушенням Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV).
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 22 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення приватного нотаріуса Алексєєва М. Ю. від 27 листопада 2016 року № 32576883 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за АТ "КБ "ПриватБанк". Скасував вчинений приватним нотаріусом запис № 17660928 про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ПАТ "КБ "ПриватБанк".
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реєстраційні дії приватного нотаріуса є протиправними, оскільки квартира позивача, яка є предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника, а загальна площа квартири не перевищує 140 кв. м, що підпадає під дію Закону № 1304-VII. Крім цього, стягнення коштів з позивача за кредитним договором та одночасне набуття права власності на предмет іпотеки, який виступає забезпеченням виконання зобовʼязань за цим кредитним договором при умові, що позичальник і іпотекодавець є однією особою, є подвійним стягненням.
Не погодившись із такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, АТ "КБ "ПриватБанк" звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги АТ "КБ "ПриватБанк", серед іншого, зазначило, що ця справа не може розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з тих підстав, що спірні правовідносини не є публічно-правовими, оскільки випливають з договірних відносин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 листопада 2018 року передав вказану вище справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України, оскільки учасник справи оскаржує судові рішення з підстави порушення правил предметної юрисдикції.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
25 липня 2008 року між ПАТ "КБ "ПриватБанк" (далі - Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено кредитний договір № CSIPGA00000298, відповідно до умов якого Банк зобовʼязується надати ОСОБА_3 кредит у сумі
48646,72 доларів США.
На забезпечення виконання умов цього договору між Банком та Позичальником було укладено договір іпотеки від 25 липня 2008 року (далі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І. П.
Відповідно до умов цього договору іпотекодавець передав в іпотеку Банку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 52,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1.
Вказаний договір містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, якими, зокрема, передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки або продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, про що останній зобовʼязаний повідомити іпотекодавця.
02 вересня 2016 року ПАТ "КБ "ПриватБанк" направив ОСОБА_3 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, яке позивач отримав особисто 09 вересня 2016 року.
27 листопада 2016 року приватним нотаріусом Алексєєвим М. Ю. прийнято рішення № 32576883 про проведення державної реєстрації права власності на двокімнатну квартиру загальною площею 52,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ "КБ "ПриватБанк", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис № 17660928.
Вважаючи протиправним прийняте приватним нотаріусом Алексєєвим М. Ю. рішення від 27 листопада 2016 року № 32576883 про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПАТ "КБ "ПриватБанк" та внесення на підставі цього рішення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 звернувся до суду із цим адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звʼязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "субʼєкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субʼєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).