П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 367/4282/15-а (№ Л/9901/44859/18)
Провадження № 11-1364апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі головуючого судді Костюк Л. О., суддів Бужак Н. П., Троян Н. М.) від 10 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради Київської області, комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан-інвест груп" про визнання незаконним та скасування рішення та договору оренди земельної ділянки,
УСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати нечинним та скасувати рішення 66 сесії Ірпінської міської ради Київської області (далі - Ірпінська міськрада) від 29 січня 2015 року
№ 4621-66-VI про надання Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" (далі - КП "Ірпіньжитлоінвестбуд") в орендне користування земельної ділянки площею 0,5000 га, кадастровий НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1;
- визнати нечинним та скасувати договір оренди земельної ділянки від 12 березня 2015 року, укладений між Ірпінською міськрадою та КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" (далі - Договір оренди).
Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 28 березня 2016 року закрив провадження в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування Договору оренди на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на момент постановлення ухвали).
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 серпня 2017 року змінив ухвалу суду першої інстанції, доповнивши її резолютивну частину абзацом другим, яким закрив провадження у цій справі в частині вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення 66 сесії Ірпінської міськради від 29 січня 2015 року № 4621-66-VІ. В іншій частині ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 березня 2016 року залишив без змін.
Тобто суд апеляційної інстанції повністю закрив провадження в цій справі.
Закриваючи провадження у цій справі, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що даний позов спрямований на захист прав у сфері цивільно-правових, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства. За позицією судів такий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
31 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року та залишення в силі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 28 березня 2016 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 листопада 2018 року вказану вище справу передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що заявлений позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
29 січня 2015 року Ірпінська міськрада прийняла рішення № 4621-66-VІ, яким надала КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельну ділянку площею 0,5000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою АДРЕСА_1 в оренду строком на 25 років (за рахунок земель запасу міської ради) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
На підставі зазначеного рішення 12 березня 2015 року Ірпінська міськрада (орендодавець) та КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" (орендар) уклали Договір оренди строком на 25 років (з 29 січня 2015 року до 29 січня 2040 року), відповідно до якого орендодавець передав в строкове платне користування орендарю земельну ділянку площею 0,5000 га (кадастровий НОМЕР_1) за адресою АДРЕСА_1. Того ж дня сторони склали акт прийому-передачі земельної ділянки.
Вважаючи зазначене рішення Ірпінської міськради та Договір оренди протиправними, ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, тут і далі - у редакції, чинній на час розгляду справи судами).
Відповідно до ч. 2 ст. 4. та п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "субʼєкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субʼєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.