ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 490/4123/16-ц
провадження № 61-26727 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В.І. Крата В. І., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2017 року в складі судді Ямкової О. О. про повернення апеляційної скарги,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2017 року позов ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_4 задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку 575 568,04 грн заборгованості за кредитним договором, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ КБ "Приват Банк" про визнання кредитного договору нікчемним відмовлено.
03 червня 2017 року ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 липня 2017 року дану апеляційну скаргу залишено без руху для належного оформлення апеляційної скарги та сплати 1085,3 грн судового збору за подачу апеляційної скарги, а саме доплати 478,98 за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог первісного позову, а також сплати 606,32 грн судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд виходив із того, що ОСОБА_4 не звільняється від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, оскільки статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів" не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору при подачі такої скарги.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, в звʼязку з неусуненням недоліків, а саме несплатою судового збору.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив із того, що ОСОБА_4 не виконала вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову, а тому наявні правові підстави для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_4 просила оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
01 вересня 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
05 травня 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2017 року до завершення розгляду касаційної скарги.
16 травня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2017 року до завершення розгляду касаційної скаргивідмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року вказану справу призначеного до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повʼязані з порушенням їхніх прав. Звільнення від сплати судового збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції, оскільки споживачу гарантується право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, прийнятого за результатами розгляду його позову.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2017 року первісний позов ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_4 задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку 575 568,04 грн заборгованості за кредитним договором, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ КБ "Приват Банк" про визнання кредитного договору нікчемним відмовлено.
03 червня 2017 року ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу на рішення та документ на підтвердження сплати 9496,87 грн за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог первісного позову.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 липня 2017 року дану апеляційну скаргу залишено без руху для належного оформлення апеляційної скарги, а саме для доплати 478,98 за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог первісного позову, а також сплати 606,32 грн судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову. Надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пʼяти днів з дня вручення даної ухвали.