ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2019 року
Київ
справа №804/1188/18
касаційне провадження №К/9901/55389/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудчормет" (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді - Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудчормет" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 21.12.2017 № 7312-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства" з дати його прийняття.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: наказ на перевірку був прийнятий з порушенням положень статей 8, 9 частини 2 статті 19 Конституції України, статей 42, 78, 81 Податкового кодексу України, оскільки у наказі про призначення перевірки не було зазначено підстав для її проведення та їх документального підтвердження; всупереч абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмові запити Управління не містили підстав для їх надіслання із зазначенням інформації, яка це підтверджує.
Дніпровський окружний адміністративний суд рішенням від 12.04.2018 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував наказ Управління від 21.12.2017 № 7312-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства".
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що запити Управління про надання інформації були оформлені з порушенням законодавчо встановленого порядку, рос кільки в них не були чітко зазначені підстави для направлення таких запитів, з огляду на що Товариство звільнялося від надання відповідей на такі запити, що, як наслідок, виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання субʼєктом господарювання пояснень та їх документальних підтверджень на обовʼязковий письмовий запит контролюючого органу.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 26.06.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у позові відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: направляючи Товариству письмові запити про надання інформації та її документального підтвердження Управління реалізувало свої повноваження, визначені законом, а у Товариства, в свою чергу, виник обовʼязок надати відповідну інформації у встановленому законом порядку та строки, тоді як листами від 06.10.2017 за вих. № 253 та від 06.10.2017 за вих. № 254 Товариство надало Управлінню відповіді, які не містили пояснень та їх документального підтвердження у запитуваному обсязі, з огляду на що у Управління були наявні підстави для винесення оспорюваного наказу; зазначення у наказу про проведення перевірки взаємовідносин Товариства з чотирьома контрагентами (а не з пʼяти як було зазначено у запитах) не впливає на питання правомірності оспорюваного наказу.
Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 02.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, суд не надав належної правової оцінки тому, що: у запитах Управління від 17.08.2017 № 19331/10/04-36-14-12-12 та від 29.08.2017 №20639/10/04-36-14-12-12, надісланих на адресу Товариства, не було зазначено жодної з шести визначених у пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України підстав для направлення таких запитів; листами від 06.10.2017 за № 253 та № 254 Товариство надало Управлінню відповіді з детальним обґрунтуванням безпідставності вимог контролюючого органу, викладених у запитах, а також вказало про добровільне надання органам ДФС України будь-якої інформації та документів за умови складання відповідного письмового запиту з вимогами чинного законодавства України; оскільки запити Управління про надання інформації були оформлені з порушення законодавчо встановленого порядку, то Товариство було звільнене від обовʼязку надавати відповіді на такі запити, а контролюючий орган, в свою чергу, був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки Товариства; в порушення вимог частини пʼятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд апеляційної інстанції не врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2018 у справі № 826/12244/14.
У відзиві на касаційну скаргу Управління просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.02.2019 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 12.02.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління надіслало на адресу Товариства письмові запити "Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження)": від 17.08.2017 № 19331/10/04-36-14-12-12 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ "Лаярд" по податковому кредиту за червень 2016 року на суму податку на додану вартість 126469,72,00 грн., з ТОВ "Скайтрейдінг" по податковому кредиту за січень 2017 року на суму податку на додану вартість 114132,90 грн., з ТОВ "Прайм-Фін Груп" по податковому кредиту за квітень 2017 року на суму податку на додану вартість 84977,90 грн., з ТОВ "Алістар Груп" по податковому кредиту за квітень 2017 року на суму податку на додану вартість 28629,22 грн.; від 29.08.2017 № 20639/10/04-36-14-12-12 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносинах з ТОВ "Транзит Роадс" по податковому кредиту на загальну суму 465297,12 грн. (у тому числі: за липень 2015 року - у сумі 137665,20 грн., за серпень 2015 року - у сумі 79177,56 грн., за вересень 2016 року - у сумі 91808,64 грн., за жовтень 2015 року - у сумі 156645,72 грн., у яких з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункти 1, 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, просила надати протягом 15 робочих днів з дня отримання цих запитів інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у запитах фактів, зокрема (але не вичерпно) документи згідно вказаного у запитах переліку.
На вказані запити Товариство листами надіслало Управлінню листи "Про надання відповіді": від 06.10.2017 за № 253 та № 254, якими відмовило у наданні пояснень та їх документального підтвердження, оскільки всупереч положенням пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмові запити Управління не містили підстав для їх надіслання із зазначенням інформації, яка це підтверджує. При цьому, Товариство зазначило про добровільне надання органам ДФС України будь-якої інформації та документів за умови складання відповідного письмового запиту з вимогами чинного законодавства України. Також Товариство вказало, що формувало податковий кредит у відповідних податкових періодах на підставі податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.
21.12.2017 заступник начальника Управління, керуючись пунктом 191.1 статті 191, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, прийняв наказ № 7312-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства".
Копію вказаного наказу разом із направленням на перевірку було вручено посадовій особі Товариства під розписку 27.12.2017.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовʼязковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.