ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2019 року
Київ
справа №810/1228/17
адміністративне провадження №К/9901/40958/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Києво-Святошинської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 (суддя Виноградова О.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 (судді Мельничук В.П., Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.)
у справі № 810/1228/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"
до Києво-Святошинської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
та Головного управління Державної казначейської служби у Київській області
про стягнення пені, -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - позивач, ТОВ "Васт-Транс") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (відповідач 1, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) та Головного управління Державної казначейської служби у Київській області (відповідач 2, ГУ ДКС у Київській області) про стягнення пені на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України за період з 1 березня 2008 року по 24 березня 2017 року у сумі 20 451 грн 21 коп.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017, адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" пеню у розмірі 14 306 (чотирнадцять тисяч триста шість) грн. 96 коп. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Києво-Святошинська обʼєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просила скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивач мав право звернутися з даним позовом протягом 1095 днів з дати виникнення права на бюджетне відшкодування за декларацією за січень 2012 року. У випадку подання Інспекцією до казначейської служби висновку про відшкодування з бюджету коштів, зазначена у такому висновку сума, мала бути зарахована на банківський рахунок позивача до 03 квітня 2012 року. Саме з 03 квітня 2012 року позивач міг дізнатися про порушення його законних прав та інтересів, тобто саме з цієї дати розпочався перебіг строку звернення до суду. При цьому, відповідач посилається на позицію, викладену в рішеннях Вищого адміністративного суду України.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 р. у справі № 810/1959/16 визначено, що у даному випадку при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка на рівні 7,5% річних, яка була введена Постановою Правління Національного банку України від 21 березня 2012 року № 102. Наведене свідчить, що у даній адміністративній справі має розраховуватися пеня за несвоєчасну сплату бюджетного відшкодування з урахуванням ставки НБУ, визначеної постановою в адміністративній справі № 810/1959/16. Кількість днів прострочення за період з 3 квітня 2012 року (дата виникнення у позивача права на нарахування пені) по 10 червня 2013 року становить 434 дні, а за період з 30 вересня 2016 року по 24 березня 2017 року становить 154 дні. При цьому в межах адміністративної справи № 810/1959/16 стягнуто пеню за період з 11 червня 2013 року по 29 серпня 2016 року. З урахуванням викладеного суди дійшли висновку, що сума пені за заявлений позивачем період складає 14306,96 грн. (98678 грн. 00 коп. *7,5 % (облікова ставка НБУ на момент виникнення заборгованості - 3 квітня 2012 р.)*120% : 365 днів* 588 днів (кількість днів прострочення)).
Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не містять заперечень щодо правильності обрахунку суми пені чи права позивача на стягнення такої. Спірним в межах доводів касаційної скарги є дотримання позивачем строків звернення до суду з вказаним позовом.
Судами встановлено, що 20 лютого 2012 року позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року, в рядку 23 якої позивачем було зазначено відʼємне значення, яке підлягало бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у сумі 98 678,00 грн.
До вказаної податкової звітності позивачем було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4).
Відповідно до квитанції № 2 декларація за січень 2012 року разом з вказаними додатками було прийнято Києво-Святошинською обʼєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та зареєстровано за № 9006786192.
Проте, бюджетне відшкодування на рахунок позивача надійшло лише 28 березня 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 34.
Вважаючи, що ТОВ "Вас-Транс" має право на відшкодування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування відʼємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобовʼязань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобовʼязаний у пʼятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пʼяти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби
У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.