ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2019 року
Київ
справа №1570/3414/12
касаційне провадження №К/9901/3868/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 (суддя - Юхтенко Л.Р.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 (судді - Яковлєв О.В., Бойко А.В., Танасогло Т.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна компанія "Антал-Індустрія" (далі - ТОВ МК "Антал-Індустрія") до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ТОВ МК "Антал-Індустрія" звернулося до суду з позовом до ДПІ, у якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ форми "Р" від 16.05.2012 № 0008332301, яким товариству збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на прибуток на 226`757,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що висновки податкової перевірки, за результатами якої було складено акт та прийнято податкове повідомлення - рішення, є безпідставними, оскільки придбані матеріали у ПП "Марракеш" були використані у господарські діяльності, що підтверджено відповідними первинними документами.
Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 28.04.2012 № 91/22-213/32894969/597 про результати планової виїзної перевірки ТОВ МК "Антал-Індустрія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011. Згідно з цими висновками позивач, у період охоплений перевіркою, порушив пункти 138.1, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та занизив податок на прибуток за ІІ-ІІІ-й квартали 2011 року на 226`756,00 грн. Такий висновок ДПІ обґрунтований тим, що у ході перевірки на підставі даних головної книги, журналу - ордеру по рахунку № 631 "Розрахунки з постачальниками ", оборотних відомостей по рахунках № 311 "Розрахунковий рахунок у національній валюті ", № 90 "Собівартість реалізації ", а також даних первинних документів (договори, акти виконаних, накладні тощо) встановлено завищення товариством показників по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 187`246,00 грн, за ІІІ квартал 2011 року - 798`650,00 грн за рахунок включення до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) суми витрат з придбання товарів (ізоляційні матеріали) та послуг субпідряду у МК "Маракеш" без підтверджуючих документів на реалізацію таких товарів/послуг.
Отже, як встановлено судами, фактично між сторонами виник спір щодо правомірності формування товариством суми витрат операційної діяльності.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій перевірили подальше використання позивачем придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності, а також дослідили надані позивачем первинні документи, дані бухгалтерського обліку та дійшли висновку про безпідставність висновків контролюючого органу та протиправність податкового повідомлення - рішення.
ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати зазначені судові рішення та у задоволенні позову відмовити. При цьому на обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить ті ж самі обставини щодо порушень, встановлених у ході податкової перевірки товариства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.05.2014 № К/800/25145/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.02.2019 касаційну скаргу ДПІ області прийняв до провадження та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Склад витрат та порядок їх визнання передбачено статтею 138 ПК України.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні обʼєкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Отже, витрати операційної діяльності визначаються не тільки з урахуванням витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а й адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.