ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2019 року
Київ
справа №805/1193/17-а
адміністративне провадження №К/9901/40281/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Кошкош О.О., судді - Христофоров А.Б., Давиденко Т.В.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді - Блохін А.А., Васильєва І.А.)
у справі № 805/1193/17-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донградстрой"
до Словʼянської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України
про зобовʼязання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донградстрой" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Словʼянської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Словʼянська ОДПІ) та Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), в якому просило:
- зобовʼязати Словʼянську ОДПІ провести підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації Товариства як платника податку на додану вартість та направити такі документи до ДФС;
- зобовʼязати ДФС провести відміну анулювання Товариства як платника податку на додану вартість та внести відповідні дані до Реєстру платників податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що рішення Словʼянської ОДПІ про анулювання реєстрації Товариства як платника податку на додану вартість від 22 вересня 2015 року № 81 визнано протиправним та скасовано в судовому порядку. Разом із тим, контролюючим органом не внесені відповідні зміни до Реєстру платників податку на додану вартість, а саме запис про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позов задовольнив частково: зобовʼязав Державну фіскальну службу України провести відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Донградстрой" та внести відповідні дані до Реєстру. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства. При цьому, в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що позовні вимоги Товариства відносяться до питань, повʼязаних із виконанням судового рішення у справі № 805/4727/15-а, а тому повинні бути вирішені саме в межах справи № 805/4727/15-а.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження.
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
19 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 22 вересня 2015 року Словʼянською ОДПІ прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Донградстрой".
Вказане рішення Товариство оскаржило в судовому порядку.
Так, Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 13 січня 2016 року у справі № 805/4727/15-а (з урахуванням ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року про виправлення описки) визнав протиправним та скасував рішення від 22 вересня 2015 року № 81 Словʼянської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Донградстрой".
За результатами касаційного перегляду справи № 805/4727/15-а Верховний Суд постановою від 05 березня 2018 року рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), положення якої кореспондуються з частиною четвертою статті 78 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно зі статтею 255 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовʼязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ДФС на порушення вимог Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість не виконала своїх обовʼязків щодо внесення відповідних змін до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.