ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2019 року
м. Київ
справа №816/948/15-а
касаційне провадження №К/9901/5717/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 (суддя Соколенко Ф.Ф.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (головуючий суддя - Філатов Ю.М., судді: Бенедик А.П., Калиновський В.А.) у справі № 816/948/15-а за позовом Приватного підприємства "УКРБІЗНЕСКОНСАЛТІНГ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобовʼязання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "УКРБІЗНЕСКОНСАЛТІНГ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 20.03.2015 № 4701/10/16-01-22-03-26 щодо непогодження застосування податкового компромісу, а також зобовʼязати відповідача погодити застосування податкового компромісу відповідно до поданої заяви про намір досягнення податкового компромісу від 11.03.2015 № 26.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 07.04.2015 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував рішення від 20.03.2015 № 4701/10/16-01-22-03-26 щодо непогодження застосування податкового компромісу. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.05.2015 залишив постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобовʼязань з податку на додану вартість (у звʼязку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у звʼязку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні обʼєкта оподаткування).
Крім того, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на Головне управління ДФС у Полтавській області у звʼязку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "УКРБІЗНЕСКОНСАЛТІНГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо" за період з 01.01.2013 по 31.07.2014, результати якої оформлено актом від 16.09.2014 № 5142/16-01-22-07-13/31684689.
За наслідками контрольного заходу Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області дійшла висновку про порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на невключення до складу інших доходів як безнадійної заборгованості кредиторської заборгованості, за якою закінчився термін позовної давності, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік, на загальну суму 15314,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 № 0001322310, згідно з яким збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на прибуток у розмірі 15314,00 грн. за основним платежем та 3828,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись із названим актом індивідуальної дії, Приватне підприємство "УКРБІЗНЕСКОНСАЛТІНГ" оскаржило його в судовому порядку.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 у справі № 816/5047/14 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
До часу набрання цим судовим рішенням законної сили 11.03.2015 платник звернувся до податкового органу із заявою про застосування податкового компромісу, здійснивши за платіжним дорученням від 19.03.2015 № 110 сплату узгодженої суми з податку на прибуток у розмірі 765,70 грн.
За наслідками розгляду поданої позивачем заяви органом доходів і зборів прийнято рішення від 20.03.2015 № 4701/10/16-01-22-03-26 щодо непогодження застосування податкового компромісу з тих мотивів, що за змістом положень пунктів 2.1, 3.12 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобовʼязань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 17.01.2015 № 13 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобовʼязань з податку на додану вартість (у звʼязку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у звʼязку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні обʼєкта оподаткування), натомість за результатами здійсненої перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік, на загальну суму 15314,00 грн.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобовʼязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобовʼязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні обʼєкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.