ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2019 року
Київ
справа №806/1017/18
касаційне провадження №К/9901/69587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Юрченко В.П., Шипуліної Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Управління) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 (головуючий суддя - Моніч Б.С., судді - Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 19.04.2018 позов задовольнив.
Управління оскаржило це рішення до Житомирського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 31.05.2018 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини пʼятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 13.08.2018 - апеляційну скаргу Управління повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
17.09.2018 Управління вдруге звернулось до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Управління подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтувало тим, що вперше податковий орган подав апеляційну скаргу у визначений процесуальним законом строк, який двічі продовжувався судом апеляційної інстанції за клопотаннями Управління, з огляду на відсутність коштів на рахунках податкового органу та наявністю факту блокування останніх, проте оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги Управлінням сплачений не був з незалежних від податкового органу причин - відсутності фінансування, апеляційну скаргу було повернуто, у звʼязку з чим Управління повторно звернулось до суду із апеляційною скаргою після сплати судового збору.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.10.2018 визнав неповажними наведені в заяві Управління підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2018, оскільки з наведені Управлінням доводи та надані докази не дають підстав вважати, що майновий стан податкового органу протягом чотирьох місяців не дозволяв йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, з урахуванням того, що у ситуації з пропуском строку державними органами не може виступати поважною причиною пропуску такого строку необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору, з огляду на що суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу Управління без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №2100104341057 вказана ухвала була отримана Управлінням 31.10.2018.
В межах встановленого судом строку Управління подало до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків, у якій зазначила аналогічні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме - відсутність коштів на рахунках Управління по КЕКВ 2800 та блокуванням рахунків податкового органу, до якої додала копії листів ГУ ДКСУ у Житомирській області, а також вказала, що Управлінням вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, що свідчить про те, що податковий орган добросовісно виконував свої процесуальні обовʼязки.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.11.2018 визнав неповажними підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обставинам, вказаним Управління у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вже надав оцінку в ухвалі від 25.10.2018, а обставини, повʼязані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть бути підставою для реалізації субʼєктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
Інспекція оскаржила ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 03.01.2019 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Управління посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що Управлінням вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, зокрема, первісно апеляційну скаргу було подано із дотримання процесуального строку на апеляційне оскарження, податковим органом постійно вживалися заходи щодо сплати судового збору, до суду подавалися клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у звʼязку з чим Управління, отримавши документ про сплату судового збору у найкоротші строки повторно звернулось до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, з огляду на те, що Управлінню двічі продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з огляду на що у податкового органу відсутні підстави посилатись на наявність перешкод у доступі до правосуддя.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.03.2019 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 12.03.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом частин другої, третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 цього Кодексу та строками її подання.
Відповідно до пункту 1 частини пʼятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.