ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2019 року
Київ
справа №802/853/18-а
адміністративне провадження №К/9901/67916/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Форвард" (далі - ТОВ "Бізнес Форвард") звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з просило:
визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області в частині призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Бізнес Форвард" шляхом видачі наказу №539 від 05 лютого 2018 року та її проведення,
визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №539 від 05 лютого 2018 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Бізнес Форвард" з дати його видачі;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001491402 від 27 лютого 2018 року, яким позивачу нараховано пеню на суму 205632,63 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірний наказ суперечить вимогам пп. 78.1.1 п.78 ст. 78 Податкового кодексу України та ст. 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема, тим, що до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відтак, позивач наголошує на тому, що у відповідача відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного наказу та проведення перевірки, а тому прийняте за наслідками перевірки податкове повідомлення-рішення №0001491402 є протиправним.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний наказ вичерпав свою дію фактом його виконання та його скасування не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для нього, при цьому позивачем здійснено допуск співробітників податкової інспекції до перевірки. Зокрема, проведення перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки та при її проведенні.
Окрім того, судами відзначено, що вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2018 року №0001491402, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 205632,63 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги позивачем викладені лише в межах оскарження наказу та дій по проведенню перевірки з підстав наявності мораторію, що є, на думку позивача, безумовною підставою для скасування прийнятого на підставі незаконного наказу податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його позову та апеляційної скарги.
У письмовому відзиву на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суддів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пп. 19-1. 1.4 п.19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.14. п.20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України 05 лютого 2018 року відповідачем винесено наказ №539 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Бізнес Форвард", з метою здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та дотримання валютного законодавства України, яким визначено з 06 лютого 2018 терміном на 3 робочих дні провести позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Бізнес Форвард" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контракту №15/05-17 від 15 травня 2017 року, за період з дати укладення по 31 січня 2018 року.
На підставі направлення на перевірку від 05 лютого 2018 року №221 відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку TOB "БІЗНЕС ФОРВАРД", з питань дотримання вимог валютного законодавства України по контракту №15/05-17 від 15 травня 2017 року із нерезидентом фірмою "SLAVA SUT VE SUT URUNLERI GIDA SAN.TIC.LTD.STI", (Туреччина) за період з дати укладання контракту по 31 січня 2018 року, за результатами якої складено акт від 15 лютого 2018 року №631/1402/40327290, яким встановлено порушення ст. 2 Закону України №185/94-ВР від 23 вересня 1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) та п. 1 Постанови Правління Національного Банку України від 13 грудня 2016 року №410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" із змінами внесеними Постановою Правління Національного Банку України "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" від 25 травня 2017 року №41 - в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження імпортного товару по контракту №15/05-17 від 15 травня 2017 року із нерезидентом фірмою "SLAVA SUT VE SUT URUNLERI GIDA SAN.TIC.LTD.STI" (Туреччина).
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001491402 від 27 лютого 2018 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 205632,63 грн.
Також, судами встановлено, що 06 лютого 2018 року позивач допустив посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, отримавши наказ та направлення на перевірку, із предʼявленням відповідних службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Позивач, не погоджуючись із діями відповідача щодо винесення наказу №539, а тому вважає проведену перевірку протиправною, в звʼязку із чим наслідки такої перевірки підлягають скасуванню.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність субʼєктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обовʼязки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.