ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2019 року
Київ
справа №826/101/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4417/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "2К Імпекс"
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2014 (головуючий суддя - Каракашьян С.К.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2014 (колегія суддів: головуючий суддя - Чаку Є.В., судді - Файдюк В.В., Літвіна Н.М.)
у справі № 826/101/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "2К Імпекс"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "2К Імпекс" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) від 18.12.2013.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про помилковість висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час визначення грошових зобовʼязань з податку на прибуток та податку на додану вартість, тому у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2014, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. При цьому скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
ДПІ заперечень на касаційну скаргу не надала, що не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 відрито касаційне провадження.
15.01.2018 справу, в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ " 2К Імпекс" з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинм з ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект", ТОВ "Укртехномас Сервіс" та ТОВ "Леміш Груп" за період з 01.10.2009 по 30.09.2012.
За результатами перевірки складено акт від 05.12.2012 №5643/22-222-33345976.
В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем:
- п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п.7.4.5. п.7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження Товариством податкових зобовʼязань з податку на додану вартість на загальну суму 809 512 грн.;
- пп. 139.1.9 п 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, п.п. 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 060 276 грн.
На цій підставі 18.12.2012 ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0002742220, яким позивачу визначено податкове зобовʼязання з податку на прибуток в розмірі 1 060 276 грн. за основним платежем та 205 883, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0002752220, яким позивачу визначено податкове зобовʼязання з податку на додану вартість в розмірі 809 521, 00 грн. за основним платежем та 168 686, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Контролюючий орган дійшов висновку, що укладені між Товариством та ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект", ТОВ "Укртехномас Сервіс" ТОВ "Леміш Груп" господарські догори реально не виконувались, мали безтоварний характер, не призвели до реальних змін у майновому стані позивача, тому не давали правових підстав для формування податкової звітності з урахуванням цих операцій.
Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України, Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.