ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/234/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство "Віптер Інструмент"
відповідач - Фізична особа-підприємець Анзін Дмитро Юрійович
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Анзіна Дмитра Юрійовича
на постанову Східного апеляційного господарського суду у складі Слободін М.М. - головуючий, Склярук О.І., Хачатрян В.С. від 04 грудня 2018 року та рішення Господарського суду Харківської області у складі Байбак О.І. - головуючий, Сальнікова Г.І., Светлічний Ю.В. від 17 вересня 2018 року
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. СУТЬ СПОРУ
1.1. 25.02.2015 між Фізичною особою-підприємцем Анзіним Дмитром Юрійовичем, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус", як продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 2, за умовами якого продавець зобовʼязався передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобовʼязався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.
1.2. На виконання умов договору купівлі - продажу № 2 від 25.02.2015, Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус" за видатковою накладною № 4 від 25.02.2015 поставлено Фізичній особі - підприємцю Анзіну Дмитру Юрійовичу товар загалом на суму 293 760,00 грн. Відповідач прийняв товар, про що свідчить підписана з його боку видаткова накладна № 4 від 25.02.2015.
1.3. 20.11.2017 між Приватним підприємством "Віптер Інструмент", як новим кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус", як первісним кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належать первісному кредиторові, і став кредитором за договором купівлі-продажу № 2 від 25.02.2015 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та Фізичною особою-підприємцем Анзіним Дмитром Юрійовичем (боржник) про продаж металевих виробів на загальну суму 293 760,00 грн. та відповідно до видаткової накладної № 4 від 25.02.2015 на загальну суму 293 760,00 грн.
1.4. За умовами договору про відступлення права вимоги від 20.11.2017, сторони узгодили, що новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника - Фізичної особи-підприємця Анзіна Дмитра Юрійовича належного виконання всіх зобовʼязань за основним договором (п. п. 1.1-1.2), зокрема, і щодо сплати грошових коштів в сумі 293 760,00 грн.
2. РОЗГЛЯД СПОРУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.09.2018 позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Анзіна Дмитра Юрійовича на користь Приватного підприємства "Віптер інструмент" 293 760,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 2 від 25.02.2015.
2.2. Рішення місцевого суду про задоволення позову мотивовано тим, що (1) згідно з умовами договору про відступлення права вимоги від 20.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус" відступило на користь Приватного підприємства "Віптер Інструмент" право вимоги за договором купівлі-продажу № 2 від 25.02.2015, позивач відповідно набув статусу кредитора за зазначеним договором поставки та, як наслідок, права вимоги виконання відповідачем своїх зобовʼязань за цим договором, а саме: оплати отриманого товару в сумі 293 760,00 грн.; (2) факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 293 760,00 грн. підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовано, строк виконання зобовʼязань з оплати визначено умовами договору, та є таким, що настав.
3. РОЗГЛЯД СПОРУ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
3.1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2018 залишено без змін.
3.2. Апеляційний суд зазначив, що (1) факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 293760,00 грн. підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовано; (2) строк виконання зобовʼязань з оплати визначено умовами договору, та є таким, що настав; (3) відповідач прийняв товар, про що свідчить підписана з його боку видаткова накладна № 4 від 25.02.2015; (4) доказів невідповідності видаткової накладної № 4 від 25.02.2015 вимогам закону, в т.ч. Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" матеріали справи не містять та відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, Фізична особа-підприємець Анзін Дмитро Юрійович подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
5.1. Судом першої інстанції безпідставно відхилені доводи відповідача про те, що підпис на договорі купівлі-продажу № 2 від 25.02.2015 та на видатковій накладній № 4 від 25.02.2015 не належить Фізичній особі - підприємцю Анзіну Д.Ю., останній не підписував наведені документи, а також не посвідчував своєю печаткою зазначену видаткову накладну. Крім того, наведений у видатковій накладній № 4 від 25.02.2015 товар на заявлену до стягнення суму - не отримувався відповідачем і відповідач відмовився від придбання товару, оскільки йому стало відомо про відсутність сертифікатів та гарантій якості на вказаний товар.
5.2. Судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно відхилені клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої відповідач просив поставити питання стосовно належності Фізичній особі - підприємцю Анзіну Д.Ю. підпису на договорі купівлі-продажу № 2 від 25.02.2015 та на видатковій накладній № 4 від 25.02.2015.
5.3. Скаржник вказував, що його клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (вх. № 9264 від 10.04.2018), заявлене в суді першої інстанції, було задоволено судом у складі судді Калантай М.В., який заявив самовідвід від розгляду справи, задоволений згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 14.06.2018. В подальшому, після самовідводів суддів Бринцева О.В. та Прохорова С.А. від розгляду справи, вказана справа № 922/234/18 приймалась до розгляду відповідним новим складом суду і її розгляд розпочинався спочатку. Таким чином, скаржник наголошував на необхідності вирішення заявленого клопотання про призначення судової експертизи як такого, що заявлено з дотриманням норм процесуального права.
5.4. Крім того, скаржник посилався на те, що судами першої та апеляційної інстанцій (1) безпідставно не прийнято до уваги нотаріально посвідчену заяву співвласника та співзасновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус" Гевчука Ігоря Петровича (50% частки в статутному капіталі), в якій Гевчук І.П. навів обставини стосовно господарської діяльності товариства; (2) проігноровано клопотання про витребування документів стосовно статутної діяльності ТОВ "Геліус", а також про залучення до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Гевчука І.П.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Предметом позову у даній справі є вимога Приватного підприємства "Віптер інструмент" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Анзіна Дмитра Юрійовича заборгованості в розмірі 293 760,00 грн. за договором купівлі-продажу № 2 від 25.02.2015, право вимоги коштів за яким позивач отримав згідно договору про відступлення права вимоги від 20.11.2017.
6.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено невиконання своїх зобовʼязань за договором купівлі-продажу № 2 від 25.02.2015, укладеного між ним та ТОВ "Геліус" в частині оплати отриманого товару за видатковою накладною № 4 від 25.02.2015 на суму 293 760,00 грн. В свою чергу, право вимоги коштів за договором купівлі-продажу № 2 від 25.02.2015 перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.11.2017, укладеного між позивачем та ТОВ "Геліус", у звʼязку з чим позивачем з посиланням на приписи ст.ст.509, 512-514, 516, 526, 530, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача 293 760,00 грн.
6.3. Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обовʼязків, зокрема є договори та інші правочини.
6.4. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.5. Згідно ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, зобовʼязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовʼязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовʼязання не допускається.
6.6. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовʼязками наділені обидві сторони договору.
6.7. Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
6.8. В силу приписів ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовʼязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не повʼязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовʼязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
6.9. Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобовʼязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовʼязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
6.10. Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовʼязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовʼязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовʼязку.
6.11. Статтями 512 та 513 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобовʼязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобовʼязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовʼязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
6.12. Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовʼязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
6.13. Пунктом 1 ст. 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобовʼязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
6.14. За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовʼязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовʼязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.15. Згідно з статтею 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
6.16. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовʼязковим для виконання сторонами.
6.17. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовʼязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовʼязання (неналежне виконання).