ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/394/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
за участю представників:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Оніщука В.М.,
Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" - Волощука П.Ю.,
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Литвина П.В.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018
у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. (головуючий), Демидюк О.О., Юрчук М.І.
та на рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2018
у складі судді Демʼяк В.М.
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення 69 914 553, 89 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами
1. 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператором газотранспортної системи за договором; далі - ПАТ "Укртрансгаз", позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (замовником за договором; далі - ПАТ "Волиньгаз", відповідач) укладено договір № 1512000700 транспортування природного газу (далі - договір), згідно умов якого, оператор газотранспортної системи надає замовнику послуги транспортування природного газу, а замовник сплачує оператору газотранспортної системи встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. До послуг, які можуть бути надані замовнику за цим договором належать: послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (надалі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (надалі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та відбираються з неї.
2. Сторони погодили, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності позивачу здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.5 договору). Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, визначення та перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього договору (п. 5.1 договору).
3. Оператор газотранспортної системи відповідно до п.п. 2.7, 3.1 договору має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обовʼязки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
4. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (п.п. 2.6, 4.1 договору).
5. Згідно п. 9.2 договору вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою В балансування = БЦГ x К x Qбг (де БЦГ - базова ціна газу, Qбг - обсяг негативного місячного небалансу замовника, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1, 2). При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
6. Пунктом 9.4 договору в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 № 1, умови якої відповідно до п. 7 цієї угоди застосовуються до відносин між сторонами по договору, починаючи з 29.12.2016, передбачено, що оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг вказаних у абзаці другому даного пункту, зобовʼязаний здійснити оплату у строк, що не перевищує пʼяти банківських днів.
7. Також абзацом другим вказаного пункту встановлено, що оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
8. Відповідно до п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього договору.
9. Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж, за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).
10. На думку позивача, відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобовʼязання по сплаті за виконані послуги виконав лише частково, у звʼязку з чим у останнього виникла заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу.
11. Судами встановлено, що розрахунок вартості послуг балансування у період з січня 2017 року по квітень 2017 року включно проведений позивачем на підставі пункту 9.2 договору, виходячи з коефіцієнта компенсації рівного одиниці, тобто по закінченню зазначених вище газових місяців позивач встановив, що негативний місячний небаланс відповідача у вказаних вище періодах не перевищив 5% від обсягу відібраного відповідачем природного газу з газотранспортної системи. Однак, в червні 2017 року позивач перерахував вартість послуг балансування за лютий, квітень, травень, червень 2016 року та за квітень 2017 року, в липні 2017 року - за липень, серпень, вересень, листопад 2016 року та березень 2017 року, в серпні 2017 року - за грудень 2016 року, лютий, січень 2017 року, тобто за попередній рік та за попередні газові місяці поточного року, застосувавши коефіцієнт 1,2.
Подання позову
12. Беручи до уваги наведені обставини, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ПАТ "Волиньгаз" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про стягнення 69 914 553, 89 грн, з яких: 37 848 923, 24 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 20 987 597, 12 грн пені, 2 240 852, 54 грн - 3 % річних, 8 837 180, 99 грн інфляційних витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000700 та на порушення пункту 7 глави 1 Розділу ХІІ Кодексу ГТС у редакції, що діє після 28.04.2017 (арк. 6 абз. 4 позовної заяви).
13. Пунктом 7 глави 1 Розділу ХІІ Кодексу ГТС у редакції, що діє після 28.04.2017 встановлено, що алокація фактичних обсягів можлива виключно на замовника послуг транспортування, для якого була підтверджена відповідна номінація / місячна номінація / реномінація, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, оскільки по спірних обсягах газу не існувало підтвердженої номінації, у силу зазначеної вище норми права позивачем було застосовано до відповідача коефіцієнт 1,2 для визначення вартості послуг балансування спірних обсягів газу.
14. Водночас, у позові (арк. 11-12) позивач стверджує, що обʼєктивною стороною правопорушення відповідача є той факт, що відповідачем в алокаціях (звітах) безпідставно вказано НАК "Нафтогаз України" постачальником природного газу для деяких споживачів, що у дійсності ніколи не закупали у НАК "Нафтогаз України" відповідні обсяги газу. За таких обставин, внаслідок відбору газу відповідними споживачами у відповідача й утворився негативний небаланс, який, з огляду на його відхилення більше, ніж на 5 % вимагав застосування коефіцієнту 1,2 (пункт 9.2. Договору). У своїх поясненнях НАК "Нафтогаз України" (т. 3, а.с. 171), зазначав, що відповідач у звітах про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальникам за спірні періоди безпідставно вказав НАК "Нафтогаз України" постачальником по споживачах, які в дійсності не отримували природний газ у спірні періоди з ресурсу НАК "Нафтогаз України".
15. При цьому у своїй відповіді на відзив (т. 3, а.с. 23) позивач стверджував, що коефіцієнт 1 до спірних обсягів газу ним було застосовано помилково, про що позивачеві стало відомо після прийняття Вищим господарським судом України постанови від 26.06.2017 у справі № 902/232/16 за позовом ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення боргу та постанови від 31.07.2017 у справі № 916/1807/16 за позовом ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ "Одесагаз" про стягнення боргу.
16. 26.06.2017 постановою Вищого господарського суду України у справі № 902/232/16 за позовом ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" задоволено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 скасовано, а рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2016 про стягнення на користь позивача 685 609, 21 грн залишено в силі.
17. 31.07.2017 постановою Вищого господарського суду України у справі № 916/1807/16 за позовом ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ "Одесагаз" судові рішення було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд, і в кінцевому рахунку постановою Верховного Суду від 04.09.2018 касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" залишено без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову ПАТ "Укртрансгаз" залишено без змін.
Розгляд справи судами
18. Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.10.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.
19. Судові рішення мотивовані тим, що коефіцієнт компенсації необхідно розраховувати, виходячи з співвідношення небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи, а не лише того, що був відібраний відповідачем для власного споживання для покриття виробничо-технічних витрат. Позивачем безпідставно в червні-серпні 2017 року проведено перерахунок вартості місячних небалансів відповідача за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2016 року та січень-квітень 2017 року на загальну суму 38 131 810, 03 грн, тобто на 20 % за рахунок коефіцієнту компенсації. Тому дії позивача при складанні односторонніх актів про надання послуг балансування (коригуючих актів), розрахунків та рахунків в яких визначено вартість послуг балансування, свідчать про порушення ним порядку надання послуг балансування, всіх допустимих термінів та строків, передбачених умовами договору та нормами Кодексу ГТС, правил балансування, визначених Законом України "Про ринок природного газу", відсутність обґрунтування реальних витрат, що в свою чергу унеможливило своєчасного самостійного врегулювання небалансу відповідачем.
20. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій послалися як на підставу для відмови у позові на лист НКРЕКП від 27.06.2017 № 7044/16.3.2/7-17 з розʼясненням норм Кодексу ГТС, згідно з яким діючим чинними нормативними-правовими актами не передбачено здійснення операторами газотранспортної системи коригування небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, по яким оператор ГТС вже здійснив балансування. Надання оператором ГТС замовникам послуг транспортування коригуючих актів суперечить положенням розділу ХІV Кодексу ГТС.
21. Додатково суди першої та апеляційної інстанцій послалися на судові рішення у справах № 903/629/16 та № 903/61/17 між тими ж сторонами, згідно з якими було вирішено питання стягнення боргів за спірні періоди, що виключає, на думку судів першої та апеляційної інстанцій, повторне стягнення тих самих боргів.
22. Стосовно стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, то суди відмовили у цій частині позову, оскільки оплата за послуги з балансування у спірному періоді проведена відповідачем виключно за рахунок коштів, що виділялись у вигляді субвенцій на оплату пільг та житлових субсидій населенню щодо послуг з транспортування природного газу згідно Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (діючого до 01.01.2018) та згідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256 (зі змінами, введеними в дію з 01.01.2018).
23. Аналізуючи зміст Порядків № 20 та № 256, суди дійшли висновку, що, проводячи розрахунок за надані послуги у визначений у Порядку спосіб, сторонами було змінено порядок і строки виконання відповідачем грошових зобовʼязань, зазначені у договорі на транспортування природного газу від 17.12.2015 № 512000700. Водночас, така зміна порядку передбачалась сторонами в договорі (п. 9.4), зокрема, виходячи зі змісту абзацу 2 п. 9.4 договору від 17.12.2015 № 1512000700 (у редакції додаткової угоди № 1), який відповідає типовій формі, затвердженій постановою НКРЕКП від 30.09.2015, сторони додатково погоджували, що при оплаті оператором газорозподільної системи послуг з балансування за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету, - строки та процедура розрахунків між сторонами урегульовуються відповідним нормативно-правовим актом, зокрема Порядком № 20, а після втрати ним чинності таким відповідним нормативно-правовим актом є Порядок № 256 (з урахуванням внесених до нього змін). Таким чином, для застосування штрафних санкцій, зокрема пені, передбаченої п. 13.5 договору від 17.12.2015 № 1512000700, та наслідків порушення грошових зобовʼязань, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених Порядками № 20 та № 256. Однак, доказів, які б свідчили та підтверджували, що перерахування коштів було здійснено з порушенням строків, встановлених Порядками № 20 та № 256, до суду позивачем не надано. Крім того, відсутність порушення зобовʼязання з оплати наданих послуг балансування природного газу з боку відповідача також виключає можливість стягнення з нього інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки частина друга статті 625 ЦК України встановлює обовʼязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних виключно у разі порушення боржником грошового зобовʼязання перед кредитором. Відсутність порушення грошового зобовʼязання унеможливлює застосування до нього положень частини другої статті 625 ЦК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24. 28.12.2018 АТ "Укртрансгаз" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 та рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2018 у справі № 903/394/18; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" у повному обсязі.
25. Посилання зроблені на неправильне застосування положень Кодексу ГТС стосовно необґрунтованості оскаржуваних рішень в частині висновків судів про відсутність у позивача права корегування попередньо наданих послуг. Скаржник зазначає, що судом досліджено неналежний та недопустимий доказ - лист голови НКРЕКП від 27.06.2017 № 7044/16.3.2/7-17. Також наводиться у скарзі про правомірність застосування позивачем коефіцієнту компенсації 1,2 при визначенні вартості послуг балансування обсягів природного газу. У скарзі стверджується про порушення положень частини четвертої статті 75 ГПК України з огляду на різні предмет і підстави позовних вимог у цій справі та у справах № 903/629/16 та № 903/61/17, обставини в яких взяті до уваги при розгляді цієї справи. Крім того, у скарзі викладено доводи про неправильне застосування норм матеріального права у звʼязку з вірним нарахуванням позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат на суми боргу за грошовим зобовʼязаннями відповідача. Одночасно скаржником зауважено про недослідження судами обставин щодо наявності у відповідача негативних місячних небалансів за спірні періоди.
26. У судових засіданнях у Верховному Суді представник скаржника підтримав касаційну скаргу, зазначивши, що спірні обсяги небалансу складають 100% небалансу замовника (відповідача), оскільки зазначені обсяги відповідачем до газотранспортної системи в точці (точках) входу не подавалися. При цьому представник скаржника у засіданнях та письмовому клопотанні, що надійшло до суду касаційної інстанції 11.03.2019, зазначив, що фактично Верховний Суд змінив судову практику, що її було викладено у постанові Вищого господарського суду України від 26.06.2017 у справі № 902/232/16, про яку згадувалося вище, та постановах Вищого господарського суду України від 16.11.2016 у справі № 904/4505/16, від 20.12.2016 у справі № 922/1688/16, від 24.12.2017 у справі № 922/1689/16 щодо можливості коригувань односторонніх актів. Верховний Суд же прийшов до зворотних висновків про необхідність відмови позивачеві у позові, зокрема, у постановах від 04.12.2018 у справі № 927/276/18, від 05.03.2019 у справі № 923/351/18, залишивши без змін судові рішення про відмову позивачеві у позові відповідно до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" з мотиву неможливості коригування односторонніх актів.
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу
27. 26.02.2019 від ПАТ "Волиньгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз", в якому з посиланням на правильність застосування норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
28. 12.03.2019 відповідачем до Верховного Суду були подані додаткові пояснення, у яких з посиланням на практику Верховного Суду, що зазначена вище, відповідач просив відмовити позивачеві у позові. При цьому відповідач наполягав на тому, що редакція Кодексу ГТС, що існувала на момент виникнення спірних відносин, передбачала, що замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів. При цьому при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).
29. У судовому засіданні у Верховному Суді відповідач послався на підставу відсутності номінації щодо спірного обсягу газу на норму пункту 2 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС, яким встановлено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).
В. Доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача
30. У поясненнях, поданих 20.03.2019, НАК "Нафтогаз України" наполягає на тому, що Кодекс ГТС не містить у собі заборони на здійснення будь-яких коригувань у разі зміни фактичних даних, зазначених у первинних документах та взагалі не визначає порядок дій у такій ситуації, пославшись на судову практику Вищого господарського суду України, що зазначена вище. При цьому НАК "Нафтогаз України" виходить з того, що відповідач є одночасно замовником обсягів природного газу, які він відбирає для власного споживання, зокрема для ВТВ, нормативних витрато тощо.
31. У судових засіданнях представник НАК "Нафтогаз України" підтримав позицію позивача, зазначивши, що коефіцієнт компенсації 1 виключає можливість позивача отримати прибуток від операцій по транспортуванню спірних обсягів газу, на підставі чого просив суд скасувати прийняті судові рішення та задовольнити поданий позов.
Г. Розгляд клопотання про передачу справи на вирішення Великої Палати Верховного Суду