ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/853/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
учасники справи:
заступник прокурора Житомирської області
від прокуратури - Гудименко Ю.В.
позивач - Державне підприємство "Лугинське спеціалізоване лісове господарство"
представник позивача - не зʼявився
відповідач - Фізична особа-підприємець Лазарчук Ярослав Володимирович
представник відповідача - Жукова Л.А.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна архітектурно-будівельна інспекція в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області
представник третьої особи - не зʼявився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Демидюк О.О. - головуючого, Крейбух О.Г., Савченко Г.І. від 10 грудня 2018 року та рішення Господарського суду Житомирської області у складі Шніт А.В. від 20 вересня 2018 року
Історія справи
Фактичні обставини, встановлені судами
1. 29.12.2015 між Державним підприємством "ЛДЛАП "Лугинський держлісгосп АПК" (постійний лісокористувач, правонаступник - ДП "Лугинське спеціалізоване лісове господарство") та Фізичною особою-підприємцем Лазарчуком Я.В. (далі - відповідач) укладено договір №2/16 на право довгострокового тимчасового користування землями лісогосподарського призначення (далі - договір), згідно з яким відповідач отримав у строкове платне користування лісову ділянку площею 1,1 га на території Бовсунівського лісництва для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних, освітньо-виховних цілей терміном на 49 років без вилучення земельної ділянки у постійного лісокористувача, власника лісів (п. 11 договору). Пунктом 18 договору встановлено обмеження щодо використання лісової ділянки - заборонено споруджувати капітальні будівлі і споруди. Відповідно до пункту 24 договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обовʼязків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
2. Складеним 06.04.2017 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області актом перевірки встановлено, що на частині земельної ділянки, переданій відповідачу в тимчасове платне користування, без відповідних дозвільних документів виконуються роботи з будівництва деревʼяних споруд на капітальних стовпчастих фундаментах.
3. На підставі вказаного акту 06.04.2017 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області було винесено припис № 34/17-к про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову №10-Ю,1006-7-17/1060/17 від 13.04.2017 про накладення на відповідача штрафу в сумі 28 800 грн.
Короткий зміст позовних вимог
4. У вересні 2017 року заступник прокурора Житомирської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Лугинське спеціалізоване лісове господарство" (далі - позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємцям Лазарчука Я.В. про розірвання договору від 29.12.2015 № 2/16 та зобовʼязання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 1,1 га, розташовану на території Бовсунівського лісництва.
5. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору шляхом самовільного будівництва на отриманій в користування лісовій ділянці капітальних споруд, не зважаючи на встановлену умовами договору пряму заборону.
6. Стосовно підстав для захисту інтересів держави прокурор зазначив, що звернення з даним позовом обумовлено необхідністю збереження земель лісового фонду та запобігання негативного впливу на них протиправними діями відповідача зі здійснення капітальної забудови земельної ділянки лісового призначення; припинення такого впливу шляхом повернення земельної ділянки від недобросовісного орендаря на користь постійного лісокористувача. Разом з тим, позивач, як сторона спірного договору, допустив протиправну бездіяльність у частині захисту державних інтересів, оскільки з часу виявлення порушень у квітні 2017 року не вжив дієвих заходів з метою припинення порушень шляхом розірвання договору та повернення земельної ділянки.
Короткий зміст оскаржуваних рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій
7. Рішенням господарського суду Житомирської області від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року, у позові відмовлено повністю.
8. Судові рішення мотивовані тим, що прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави, на виконання вимог статті 53 ГПК України у позовній заяві не обґрунтував визначених законом підстав для такого представництва, не вказав причин, з яких позивач, який є самостійним господарюючим субʼєктом, сам не захищає власні інтереси та інтереси держави у сфері охорони земель лісового фонду. У порушення вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не доведено наявності визначених законодавством виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду з метою захисту інтересів держави. При цьому судами встановлено, що позивач - Державне підприємство "Лугинське спеціалізоване лісове господарство" позовні вимоги прокурора не підтримало.
9. Одночасно судами констатовано відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог по суті спору, оскільки наявні у справі докази, у тому числі висновок проведеної у справі судової експертизи, підтверджують зведення відповідачем саме тимчасових споруд, що свідчить про відсутність порушення умов спірного договору та, відповідно, підстав для його розірвання на вимогу однієї зі сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, прокурор звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову прокурора.
Аргументи учасників справи
Доводи прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
11. Помилковим є висновок судів про не підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, оскільки на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором зазначено, що звернення з даним позовом обумовлено невжиттям позивачем заходів, спрямованих на захист інтересів держави в частині збереження екологічної рівноваги лісів та їх природної екосистеми, шкоду якій спричинено протиправними діями відповідача, а отже обґрунтовано підстави для представництва. При цьому позивач допустив протиправну бездіяльність в частині захисту інтересів держави, оскільки не вжив дієвих заходів для захисту таких інтересів шляхом розірвання спірного договору.
12. Судами порушено вимоги статті 86 ГПК України та неналежним чином досліджено та оцінено докази, які свідчать про порушення відповідачем умов спірного договору шляхом здійснення самовільного будівництва капітальних споруд на орендованій земельній ділянці лісового фонду. При цьому покладений в основу судових рішень висновок експертизи складений з порушеннями будівельних норм, тому його правильність викликає обґрунтований сумнів.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
13. Суди дійшли обґрунтованих висновків про не підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави. Прокурором також не доведено і факту порушення відповідачем умов договору та, відповідно, наявності правових підстав для одностороннього його розірвання.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
14. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги в пункті 11 Постанови та зазначає про таке.
15. Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
15.1. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
16. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
17. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
18. Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".