ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/278/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представники учасників справи:
позивача - Петрук Я.Ю.,
відповідача - Кислощук Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019
(головуючий суддя Філіпова Т.Л., судді Бучинська Г.Б., Розізнана І.В.)
та рішення Господарського суду Житомирської області від 14.08.2018
(суддя Сікорська Н.А.)
у справі №906/278/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"
про стягнення 70 845 423,07 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (далі - ТОВ "Житомиргаз збут") про стягнення 70 845 423,07 грн заборгованості, з яких: 9 477 705,62 грн - 3% річних, 39 562 405,80 грн - пеня, 21 805 311,65 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобовʼязань за договором купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 №16-413-Н.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 28.10.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Житомиргаз Збут" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №16-413-Н, за умовами п. 1.1 якого продавець зобовʼязується передати покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а покупець зобовʼязується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (п. 1.2 договору).
2.2. За приписами п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем, купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (девʼяностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, має бути здійснений до закінчення 90 - денного строку і відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем. в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.
2.3. Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.
У пункті 6.3 договору встановлено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.
2.4. Відповідно до умов договору позивач, за актами прийому-передачі протягом жовтня 2016 року - березня 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 865 246 498,17 грн.
Розрахунки за отриманий природний газ проведені в повному обсязі в розмірі 1 865 246 498,17 грн. Однак позивач вказує, що такі розрахунки були здійснені відповідачем з порушенням встановленого у п. 6.1 договору строку проведення розрахунків.
2.5. Протягом періоду постачання природного газу між ТОВ "Житомиргаз збут" (як постачальником природного газу) та УПСЗН Брусилівської РДА, УПСЗН Попільнянської РДА, УПСЗН Андрушівської РДА, УПСЗН Баранівської РДА, УПСЗН Бердичівської МР, УПСЗН Бердичівської РДА, УПСЗН Богунської р-ди м. Житомира, УПСЗН Вол.-Волинської РДА, УПСЗН Ємільчинської РДА, УПСЗН Житомирської р-дим.Житомира, УПСЗН Корольовської р-ди м. Житомира, УПСЗН Коростенської міської ради, УПСЗН Коростенської РДА, УПСЗН Лугинської РДА, УПСЗН Любарської РДА, УПСЗН виконкому Малинської міської ради, УПСЗН виконкому Малинської РДА, УПСЗН Народицької РДА, УПСЗН Новоград-Волинської міської ради, УПСЗН Новоград-Волинської РДА, УПСЗН Овруцької РДА, УПСЗН Олевської РДА, УПСЗН Пилинської РДА, УПСЗН Радомишльської РДА, УПСЗН Романівської РДА, УПСЗН Ружинської РДА, УПСЗН Черняхівської РДА, УПСЗН Чуднівської РДА, УПСЗН Андрушівської РДА, УПСЗН Баранівської РДА було підписано акти звірки розрахунків по пільгах, субсидіях та компенсаціях.
2.6. Між позивачем, відповідачем та органами виконавчої влади було укладено ряд спільних протокольних рішень (далі - СПР) про погашення заборгованості за договором №16-413-Н від 28.10.2016.
Крім того, відповідно до постанови №256 від 04.03.2002 з позивачем були проведені розрахунки а сумі 49 500 000,00 грн згідно з платіжним дорученням №1 від 31.01.2018.
2.7. Згідно з п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобовʼязань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Приписами п. 7.2 договору визначено, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 цього договору, він зобовʼязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від простроченого платежу за кожний день його прострочення.
2.8. Враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем вартості поставленого газу позивач, на підставі п. 7.2 договору, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 39 562 405,80 грн пені. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобовʼязання заявлено до стягнення з відповідача 9 477 705,62 грн 3% річних та 21 805 311,65 грн інфляційних втрат.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 14 серпня 2018 року рішенням Господарського суду Житомирської області у задоволенні позову відмовлено.
3.2. 10 січня 2019 року постановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Житомирської області від 14.08.2018 залишено без змін.
3.3. Рішення першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином виконувались умови спільних протокольних рішень, розрахунки проведені у повному обсязі, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних втрат та річних, які нараховані позивачем на суми, які сплачені за спільними протокольними рішеннями.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. 08 лютого 2019 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, рішення Господарського суду Житомирської області від 14.08.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
4.2. На думку скаржника, суди дійшли помилкового висновку, що державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. А також, що у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобовʼязання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач вважає, що зазначений порядок не стосується договірних зобовʼязань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них. Порядок визначає виключно механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання, і не впливає не зобовʼязання сторін щодо належної оплати послуг за договором купівлі-продажу природного газу. Відповідач не обмежується при здійсненні розрахунків з позивачем лише застосуванням рахунків із спеціальним режимом використання; відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх обовʼязків, зокрема шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо.
4.3. Судами не було належним чином проаналізовано відповідні постанови Верховного Суду та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права викладених у них, неправомірно надано перевагу обставинам та обґрунтуванням лише відповідача, при цьому не надано мотивованої оцінки аргументам та доводам позивача, чим порушено вимоги ст.ст. 236, 238 ГПК України.
4.4. Позивач зазначає, що у матеріалах справи є відомості щодо операцій по підприємству за договором, у яких відображені платежі як за спільними протокольними рішеннями, так і розподіл платежів, що надходили на спеціальні рахунки на виконання постанови КМУ від 30.09.2015 №792, постанови НКРЕКП від 21.03.2017 №295, про що зазначено у цих операціях. Всі платежі були враховані позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості.
4.5. Суди зауважили, що позивач при здійсненні розрахунку санкцій, не обґрунтував кошти, які надходили в результаті підписання СПР, заносив у рахунок погашення заборгованості за природний газ без надання пільг/субсидій та компенсацій. Однак, суди дійшли помилкового висновку в цій частині, оскільки п. 6.3 договору визначено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. Кошти, що надійшли від покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
Таким чином, враховуючи той факт, що у відповідача рахувалася заборгованість за попередній період, кошти сплачені СПР в разі наявності заборгованості на момент надходження коштів були зараховані для погашення заборгованості за попередній період, а в разі виникнення різниці, залишок цих коштів зараховувалися як передоплата за наступні місяці постачання природного газу (абзац 3 п. 6.3 договору).
4.6. При цьому, скаржник звертає увагу, що зміст СПР не містить заборони такого розподілу коштів, а договір №16-413-Н, який є предметом спору у цій справі, надає право продавцю здійснювати розподіл у такий спосіб. Також позивач не погоджується із твердженням судів щодо того, що розрахунок позивача, який міститься в матеріалах справи, не відображає даних щодо надходження коштів зі спеціального розподільчого рахунку, зокрема у лютому та березні 2017року.
4.7. 27 березня 2019 року ТОВ "Житомиргаз Збут" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 14.08.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
4.8. Відповідач зазначив, що формування спільних протокольних рішень в частині суми, яка була предметом цих спільних протокольних рішень, здійснювалось за наявними коштами в державними бюджеті України, а не за сумами, які визначались в актах звіряння, які підписувались між головними розпорядниками коштів та відповідачем, в той час коли розрахунки з використанням спільних протокольних рішень мали проводитись з урахуванням сум визначених в актах звіряння, що підтверджується п. 1.2 наказу №493/688, яким передбачено, що розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.
4.9. ТОВ "Житомиргаз Збут" зауважило, що у ТОВ "Житомиргаз Збут" відсутнє прострочення оплати за отриманий природний газ в рамках дії договору купівлі-продажу природного газу №16-413-Н від 28.10.2016 перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
Відсутність прострочення платежів відповідача перед позивачем вказує на відсутність заборгованості ТОВ "Житомиргаз Збут" перед ПАТ ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що вказує на відсутність підстав для застосування п. 6.3 договору, а саме виникнення зобовʼязання у покупця здійснити погашення заборгованості перед продавцем із поточного банківського рахунку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір по справі стосується стягнення пені, річних та інфляційних втрат у звʼязку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 №16-413-Н щодо оплати отриманого газу.
5.2.2. Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобовʼязань та є обовʼязковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються із ст. 193 ГК України, зобовʼязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовʼязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобовʼязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовʼязання.
Частиною 2 ст. 625 вказаного Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовʼязання, на вимогу кредитора зобовʼязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.