ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/684/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2018
(головуючий суддя Білоусова Я.О., судді Пуль О.А., Фоміна В.О.)
та рішення Господарського суду Донецької області від 17.07.2018
(суддя Зекунов Е.В.)
у справі №905/684/17
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Завод обважнювачів"
про стягнення 208 629,64 грн.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2017 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" (далі - ПАТ "Завод обважнювачів") про стягнення 208 629,64 грн інфляційних втрат та 3% річних.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність рішення Господарського суду Донецької області від 25.02.2003 у справі №23/689, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2003, про стягнення з ПАТ "Завод обважнювачів" на користь ДК "Газ України" 192 633,83 грн - боргу, 46 246,65 грн - інфляційних втрат, 14 122,06 грн - пені, 4 778,13 грн - 3% річних, 1 700 грн - держмита та 118 грн - витрат на забезпечення судового процесу.
Позивач вказує на те, що рішення на теперішній час не виконано, тому наявні підстави для стягнення з відповідача 3% річних у сумі 17 337,04 грн за період прострочення з 24.03.2014 по 23.03.2017, інфляційних втрат у розмірі 191 292,60 грн за період прострочення з квітня 2014 року по лютий 2017 року.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.02.2003 у справі №23/689, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2003, позовні вимоги ДК "Газ Україна" до ВАТ "Завод обважнювачів" про стягнення 405 423,88 грн задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 192 633,83 грн боргу, 46246,65 грн інфляційних втрат, 14 122,06 грн пені, 4 778,13 грн 3% річних, 1 700,00 грн витрат на держмито та 118,00 грн витрат на забезпечення судового процесу.
2.2. 24.03.2003 між ТОВ "Компанія ЯППІ Лімітед" (кредитором) та ВАТ "Завод обважнювачів" (новим кредитором) укладено угоду про уступку вимоги №13/03, відповідно до якої кредитор уступає, а новий кредитор набуває право вимоги до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за угодою про уступку вимоги №3/03 від 14.03.2003 між ВАТ "Сумигаз" і ТОВ "Компанія ЯППІ Лімітед", договором №06/02-999 від 24.07.2002 на транспортування природного газу, укладеного між ТОВ "Чернігівгаз" і ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". За цією угодою новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобовʼязань в частині оплати послуг за транспортування природного газу в сумі 180 424,89 грн за договором на транспортування природного газу, укладеного між ТОВ "Чернігівгаз" і ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
2.3. З метою врегулювання відносин позивача та відповідача, сторони дійшли згоди укласти мирову угоду та звернулись до Господарського суду Донецької області з заявою №31/10-4982 від 09.07.2003 про затвердження мирової угоди.
Відповідно до мирової угоди від 08.07.2003 сторони домовились про таке:
"1. Господарським судом Донецької області прийнято рішення від 25.02.2003 по справі №23/689 за позовом ДК "Газ України" до Заводу обважнювачів. Відповідно до рішення з Заводу обважнювачів має бути стягнуто 257 780,67 грн боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання договору №10/16-337 від 14.03.2000, а саме: 192 633,83 грн - основний борг, 14 122,06 грн - пеня, 4 778,13 грн - річні, 46 246,65 грн - збитки від інфляції, 1 700,00 витрат на держмито, 118,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Основний борг Заводу обважнювачів по зазначеному в п. 1 цієї Мирової угоди договору становить 12 206,94 грн.
3. ДК "Газ України" має заборгованість перед Заводом обважнювачів відповідно до договору про уступку права вимоги від 14.03.2003 №3/03 в розмірі 180 424,89 грн.
4. Станом на 08.07.2003 сторони підтверджують розмір взаємної заборгованості, зазначений в п.п. 2, 3 цієї Мирової угоди.
5. Враховуючи наведене, сторони дійшли згоди про погашення взаємних вимог по рішенню Господарського суду Донецької області від 25.02.2003 у справі №23/689 та договору про уступку права вимоги від 24.03.03 №13/03 в розмірі, що дорівнює сумі залишку основного боргу, штрафних санкцій та судових витрат по рішенню суду від 25.02.2003 по справі №23/689 та складає 79 171,78 грн.
6. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та затвердження господарським судом.
7. Сторони домовились, що всі права та обовʼязки, які ґрунтуються на даній угоді, зберігають свою дію для правонаступників".
2.4. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.11.2003 у справі № 23/689 затверджено мирову угоду, укладену на стадії виконання рішення між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Завод обважнювачів", відповідно до якої сторони дійшли згоди про погашення взаємних вимог за рішенням Господарського суду Донецької області від 25.02.2003 у справі №23/689 та договору про уступку права вимоги від 24.03.2003 №13/03 у розмірі, що дорівнює сумі залишку основного боргу, штрафних санкцій та судових витрат за рішенням суду та складає 79 171,78 грн.
2.5. 09.06.2003 між ТОВ "Компанія ЯППІ Лімітед" (кредитором) та ВАТ "Завод обважнювачів" (новим кредитором) укладено угоду про розірвання угоди №13/03 від 24.03.2003 про уступку вимоги між ТОВ "Компанія ЯППІ Лімітед" та ВАТ "Завод обважнювачів".
2.6. 31.10.2003 між ТОВ "Компанія ЯППІ Лімітед" (кредитором) та Комунальним підприємством теплозабезпечення м. Коростень (новим кредитором) укладено угоду про уступку вимоги №4/10, відповідно до якої кредитор уступає, а новий кредитор набуває право вимоги першого до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за угодою про уступку вимоги №3/03 від 14.03.2003 між ВАТ "Сумигаз" і ТОВ "Компанія ЯППІ Лімітед" про уступку з боку ВАТ "Сумигаз" на користь кредитора права вимоги до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за транспортування природного газу за договором №06/02-999 від 24.07.2002 на транспортування природного газу. За цією угодою новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобовʼязань в частині оплати послуг за транспортування природного газу в сумі 180 000,00 грн за договором на транспортування природного газу №06/02-999 від 24.07.2002.
2.7. Доказів погашення суми основного боргу у розмірі 12 206,94 грн матеріали справи не містять.
2.8. 18.12.2017 відбулась державна реєстрація змін до установчих документів відповідача у звʼязку зі зміною повного та скороченого найменування з Публічного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" на Приватне акціонерне товариство "Завод обважнювачів".
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 13 червня 2017 року рішенням Господарського суду Донецької області позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 191 292,60 грн інфляційних, 17 337,04 грн 3% річних.
3.2. 11 вересня 2017 року постановою Донецького апеляційного господарського суду скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2017 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3.3. Постановою Верховного Суду від 29.03.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2017 скасовано, справу №905/684/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанції не встановили юридичну природу правовідносин, які виникли між сторонами, наявність або відсутність боргу ПАТ "Завод обважнювачів" перед позивачем.
3.4. 17 липня 2018 року рішенням Господарського суду Донецької області позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Завод обважнювачів" на користь ДАК "Газ України" 3% річних у розмірі 1 098,62 грн та інфляційні втрати у розмірі 12 121,95 грн. Здійснено розподіл судового збору.
3.5. 20 грудня 2018 року постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2018 в частині відмови Дочірній компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" 179 170,65 грн інфляційних та 16 238,42 грн 3% річних залишено без змін.
3.6. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що частина суми основного боргу у розмірі 180 000,00 грн відповідача перед позивачем була погашена після затвердження 04.11.2003 судом мирової угоди, а залишок основного боргу за зобовʼязаннями, що виникли на підставі договору №10/16-337 від 14.03.2000, станом на час розгляду справи №905/684/17 складає 12 206,94 грн.
Отже, господарські суди на підставі ст. 625 ЦК України та з урахуванням того, що залишок непогашеної суми основного боргу складає 12 206,94 грн, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, дійшли висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з квітня 2014 року по лютий 2017 року в розмірі 12 121,95 грн та 3% річних за період з 24.03.2014 по 23.03.2017 у розмірі 1 098,62 грн.
Крім того, суди дійшли висновку, з огляду на приписи ст. 625 ЦК України, 3% річних стягуються за кожний день прострочки виконання грошового зобовʼязання, інфляційні нарахування - за кожний повний місяць такої прострочки.
Відтак, позовну давність щодо вказаних нарахувань необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо та кожного місяця окремо відповідно за попередні три роки до дня подання позову, у разі наявності прострочки виконання грошового зобовʼязання у цей період, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін, а не шляхом додавання трьох років з дати виникнення прострочки виконання зобовʼязання.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. 11 січня 2019 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 17.07.2018 в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача 179 170,65 грн інфляційних втрат та 16 238,42 грн 3% річних. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення з відповідача 179 170,65 грн інфляційних втрат та 16 238,42 грн 3% річних. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 17.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 залишити без змін.
4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.
4.2.1. Зобовʼязання за договором не було виконане, тому позивач звернувся з позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України, нарахованих на суму 192 633,83 грн основного боргу, обґрунтовуючи його тим, що сам факт укладання мирової угоди між позивачем та відповідачем щодо порядку виконання рішення господарського суду про стягнення основного боргу за договором жодним чином не змінює юридичну природу заборгованості, а є виключно процедурним актом, відповідно до якого встановлені конкретні періоди часу, протягом яких боржнику надано право здійснити оплату без настання для нього негативних наслідків у вигляді примусових заходів щодо стягнення боргу із залученням виконавчої служби.
У цьому звʼязку скаржник послався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2018 у справі №921/412/17-г/7 та постанови Вищого господарського суду України.
4.2.2. Позивач вважає, що мирова угода, затверджена на стадії виконання рішення на підставі ст. 121 ГПК України (в редакції, чинній на момент затвердження мирової угоди у вказаній справі №23/689) спрямована виключно на виконання рішення суду, не є правочином (угодою) у цивільно-правовому розумінні, як наслідок, не є підставою виникнення цивільних прав та обовʼязків.