1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



11 квітня 2019 року

м. Київ



Справа № 910/3834/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.



учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Траст"

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телент Едвайзорс"


розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Траст"



на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Агрикової О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. від 13 грудня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Коткова О.В. від 20 вересня 2018 року



Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог



1.1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Траст" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телент Едвайзорс" про визнання договору недійсним.



1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк "Траст" на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, у відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було виявлено ознаки нікчемності договору про надання послуг з підбору персоналу №19/05/16 від 19.05.2016 року, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" що, на думку позивача, дає підстави для застосування наслідків недійсності вказаного правочину.



2. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій



2.1. 19.05.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір №19/05/2016 про надання послуг з підбору персоналу, відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобовʼязання надати послуги по пошуку та підбору персоналу, а саме кандидата на позицію Голови правління, у відповідності з вимогами та умовами позивача.



2.2. На виконання п. 2 додатку №1 до договору позивач сплатив на користь відповідача 120 000, 00 грн. за послуги з дослідження ринку і підбору кандидатів, що підтверджується рахунком №23 від 24.05.2016 та меморіальним ордером №92938 від 25.05.2016.



2.3. З 30.12.2016 до 29.12.2018 запроваджено процедуру ліквідації ПАТ Банк "Траст" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк "Траст".



2.4. В процесі проведення перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, у відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26.05.2016 "Про затвердження Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними", а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, було виявлено ознаки нікчемності, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону Укоаїни "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо спірного договору про надання послуг по підбору персоналу №19/05/16 від 19.05.2016.



2.5. Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Траст" № 143-ЛТ від 15.06.2017, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 37, ч. 2 та ч. 4 ст. 38 Закону України України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", акту комісії з перевірки договорів від 13.06.2017, було визнано нікчемним спірний договір 15.06.2017, у звʼязку з чим позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 1482 про визнання нікчемним договору, у якому містилась також і вимога про повернення грошових коштів в сумі 120 000, 00 грн., які отримані ним за вищевказаним договором.



3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.



3.2. Приймаючи вказані рішення суди виходили з того, що передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав для визнання спірного договору недійсним не встановлено.



3.3. Водночас, суди встановили, що оспорюваний правочин не містить положень щодо безоплатного відчуження майна, на відповідача покладено обовʼязки, а саме з розробки стратегії та проведення пошуку кандидатів, проведення відбору кандидатів та надання їх позивачу для проведення співбесід, надання позивачу резюме з даними кандидатів, складення списку потенційних кандидатів на відповідну вакансію - таким чином, положеннями оспорюваного договору встановлено обовʼязок відповідача щодо вчинення ним дій на користь позивача.



3.4. В свою чергу, встановлений п. 2.3 Додатку №1 перший платіж (100 000,00 грн.),який є безповоротним платежем та використовується на часткове погашення витрат відповідача на виконання умов даного додатку не може свідчити про відмову банку від власних майнових вимог чи кваліфікуватись як надання відповідачу пільг.



3.5. Крім того, судами також не встановлено ознак фіктивності спірного правочину, встановлених ст. 234 Цивільного кодексу України.



3.6. Вимога позивача про застосування наслідків недійсності правочину у вигляді стягнення грошових коштів у розмірі 120 000, 00 грн. також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним.



4. Короткий зміст вимог касаційної скарги



4.1. Не погоджуючись з прийнятими по справі рішеннями ПАТ "Банк Траст" подало касаційну скаргу, у якій просить оскаржувані рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.



Аргументи учасників справи

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)



5.1. ПАТ "Банк Траст" у своїй касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не належним чином дослідили докази, наявні у матеріалах справи, та дійшли помилкових висновків щодо відсутності підстав для визнання спірного договору недійсним у відповідності до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України та п. 1, п.7, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки банк прийняв на себе зобовʼязання без встановлення обовʼязку відповідача щодо вчинення відповідних майнових дій, крім того, надавши відповідачу переваги у вигляді безповоротного платежу у розмірі 120 000, 00 грн., як передплати по договору, при цьому не встановивши умов відповідальності виконавця у разі невиконання своїх обовʼязків за договором, що дало можливість відповідачу уникнути повернення вказаних коштів, із посиланням саме на умови укладеного договору.



6. Позиція ТОВ "Телент Едвайзорс", викладена у відзиві на касаційну скаргу



6.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Телент Едвайзорс" просить залишити касаційну скаргу ПАТ "Банк Траст" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 - без змін.



6.2. Відповідач наголошує на тому, що (1) договір не містить положень щодо безоплатного відчуження майна, (2) на відповідача умовами договору покладено обовʼязок, зокрема, з розробки стратегії та проведення пошуку кандидатів, проведення відбору кандидатів та надання їх позивачу для проведення співбесід, надання позивачу резюме з даними кандидатів та інш., тобто оспорюваний правочин містить обсяг прав та обовʼязків як щодо позивача, так і щодо відповідача, (3) положення договору про безповоротний платіж не може свідчити про відмову банку від власних майнових вимог чи кваліфікуватись, як надання відповідачу пільг.



6.3. Крім того, ТОВ "Телент Едвайзорс" заявив клопотання про відшкодування витрат, повʼязаних з розглядом даної справи, надавши попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 957, 13 грн. та зобовʼязався надати остаточний розмір судових витрат, який ТОВ "Телент Едвайзорс" понесе, у звʼязку з розглядом даної справи, протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у справі.



Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій



7.1. Як на підставу для визнання недійсним договору позивач вказує на те, що такий правочин є нікчемним, тобто таким, недійсність якого встановлена приписами п.1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".


................
Перейти до повного тексту