ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/880/15 (908/4002/15)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю представників: скаржники: (ТОВ "Будсервіс Дніпро") - Бакай А.В.(дов. №21/03/19 від 21.03.2019), (представник арбітражного керуючого Темчишина В.П.) - Книш С.В. (дов. б/н від 26.03.2019); боржник (представник ліквідатора АК ПП "Діапазон" Гусар І.О.) - Карасюк О.В. (ордер ЖТ №057507); кредитори (представники ПАТ "Сбербанк"): Прушинський В.В.(ордер КС №453430, Чуйко Я.В. (дов. б/н від 15.05.2018).
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" та арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018
(Головуючий суддя - Юрчук М.І.; судді - Тимошенко О.М., Демидюк О.О.)
у справі за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро"
до Приватного підприємства "Діапазон"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/880/15 про банкрутство Приватного підприємства "Діапазон" на стадії ліквідаційної процедури введеною постановою суду від 02.08.2017.
2. До місцевого господарського суд із клопотаннями про припинення повноважень ліквідатора боржника Темчишина В.П. та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Гусара І.О. звернулось ТОВ "СТС-Сервіс"; крім того, зі скаргами на бездіяльність ліквідатора звернувся ПАТ
Скарги обґрунтовані тим, що ліквідатором не вчинено низку, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дій, зокрема:
- не проаналізовано ознаки фіктивного банкрутства боржника, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності;
- не предʼявлено до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
- не вчинено дій щодо аналізу вчинення боржником правочинів за рік, що передував порушенню справи про банкрутство;
- не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
- не проведено аналізу інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури;
- не проведено інвентаризацію майна боржника;
- не здійснено заходів щодо продажу майна боржника;
- не здійснено заходів щодо стягнення з інвестора в процедурі санації боржника грошових коштів за фактичне користування майном;
- не вчинено дій щодо формування ліквідаційної маси;
- не здійснено будь-яких ліквідаційних заходів за більш ніж 10-ть місяців;
- порушено строки подання проміжного звіту, а саме перший звіт поданий через один місяць і 25-ть календарних днів;
- за 10-ть місяців ліквідаційної процедури ліквідатором скликано комітет кредиторів лише двічі, в той час, як згідно вимог п. 9 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звітування повинно відбуватись щомісячно;
- укладено договори на зберігання заставного майна на невигідних умовах для кредиторів, фактично здано в безоплатне користування заставне майно третім особам без погодження з банком, як із заставодержателем, що передбачено договорами забезпечення, що спричинило отримання збитків в сумі 588 245,70 грн;
- вчинено дії по визначенню організатора аукціону з продажу майна до отримання згоди заставного кредитора на такий продаж;
- відсутня інформація щодо: використання та збереження майна боржника, перебування його в оренді, встановлення відповідності умов такої оренди інтересам боржника та кредиторів, відповідність ринковим умовам розміру оренди та своєчасності надходження коштів від оренди, погодження передачі майна з заставним кредитором; використання коштів боржника з дати визнання його банкрутом; рахунків боржника та підтвердження їх закриття; отримання від посадових осіб матеріальних та інших цінностей боржника.
ТОВ "СТС-Сервіс" у клопотанні від 02.10.2017 року просить припинити повноваження ліквідатора Темчишина В.П., призначити новим ліквідатором арбітражного керуючого Гусара І.О.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.07.2018 у задоволенні скарг публічного акціонерного товариства "Сбербанк" №2018/28-01 від 09.01.2018 року, №2018/28/4-01 від 13.06.2018 року на дії та бездіяльність ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" Темчишина Володимира Петровича відмовлено.
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Сервіс"№02-01/39-33 від 02.10.2017 року про припинення повноважень ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" Темчишина Володимира Петровича та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича відмовлено.
4. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що під час проведення процедури розпорядження майном боржника ПП "Діапазон" розпорядником майна арбітражним керуючим Темчишиним В.П. вчинено усі необхідні дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство). Зокрема, проведено аналіз фінансово-господарської та інвестиційної діяльності підприємства, його становище на ринках. Проведено аналіз на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства за 2013-2015 роки; на засіданні комітету кредиторів боржника 17.11.2016 року розпорядником майна надано звіт за результатах проведення поглибленого аналізу діяльності боржника та інвентаризаційні описи, які схвалені комітетом кредиторів, у тому числі скаржниками.
5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №903/880/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" від 13.08.2018 задоволено.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 25 липня 2018 року у справі №903/880/15 скасовано. Прийнято нове рішення.
Скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" №2018/28-01 від 09.01.2018, №2018/28/4-01 від 13.06.2018 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого - ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" у справі №903/880/15 Темчишина Володимира Петровича задоволено.
Визнано дії та бездіяльність ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" у справі №903/880/15 арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича неправомірними.
Усунуто арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича від виконання обовʼязків ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" у справі №903/880/15 .
Ліквідатором приватного підприємства "Діапазон" (43023, м.Луцьк, вул.Конякіна,22, код ЄДРПОУ 13604515) у справі №903/880/15 призначити арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №143 від 15.04.2013).
Зобовʼязано арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича передати ліквідатору приватного підприємства "Діапазон" арбітражному керуючому Гусару Івану Олексійовичу документи, печатки, штампи та матеріальні цінності приватного підприємства "Діапазон" (43023, м. Луцьк, вул. Конякіна,22, код ЄДРПОУ 13604515) у справі №903/880/15.
6. Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що матеріалами справи підтверджено бездіяльність арбітражного керуючого ліквідатора Темчишина В.П. стосовно:
- предʼявлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
- здійснення аналізу вчинення боржником правочинів за рік, що передував порушенню справи про банкрутство.
- вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що надіслання запитів щодо наявності чи відсутності майна, активів у процедурі розпорядження майном (обовʼязок розпорядника майна) не надає ліквідатору право стверджувати про автоматичне виконання його обовʼязку по вжиттю заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у ліквідаційній процедурі;
- проведення аналізу інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури.
- здійснення заходів щодо стягнення з інвестора в процедурі санації боржника грошових коштів за фактичне користування майном.
- формування ліквідаційної маси.
- строків подання проміжного звіту, а саме перший звіт поданий через один місяць і 25 календарних днів.
- скликання комітету кредиторів та звітування ліквідатора перед останнім. Крім того, суд другої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено дії арбітражного керуючого ліквідатора Темчишина В.П., які порушують вимоги Закону про банкрутство, щодо:
- визначення організатора аукціону з продажу майна до отримання згоди заставного кредитора на такий продаж. - укладення договорів на зберігання заставного майна на невигідних умовах для кредиторів; фактично здано в безоплатне користування заставне майно третім особам без погодження з банком, як із заставодержателем, що передбачено договорами забезпечення, що спричинило отримання збитків в сумі 588245грн.70коп.
У своїй сукупності зазначені дії та бездіяльність арбітражного керуючого ліквідатора Темчишина В.П. свідчать, на переконання суду другої інстанції, про невиконання або неналежне виконання ним своїх обовʼязків, що є підставою вважати його роботу незадовільною.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки комітет кредиторів не скористався своїм правом, визначеним у ч.8 ст.26 Закону про банкрутство щодо звернення до господарського суду із клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого - ліквідатора Темчишина В.П., суд вважає за доцільне та необхідне із власної ініціативи припинити повноваження останнього, усунути його від виконання обовʼязків ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" та призначити ліквідатором Гусара Івана Олексійович, який звернувся із відповідною заявою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" та арбітражний керуючий Темчишин Володимир Петрович звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, просять її скасувати та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду, якою відмовлено у задоволенні скарг на дії ліквідатора. Крім того, арбітражним керуючим Темчишиним Володимиром Петровичем подано доповнення до касаційної скарги.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
8. Підставою для скасування скаржники вважають невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 20, 41, 26, 105, 114 Закону про банкрутство, ст. 74, ч. 5 ст. 236 , ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України).
8.1. Арбітражний керуючий Темчишин Володимир Петрович доводить, що судом другої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що обраний в порядку Закону про банкрутство комітет кредиторів не приймав рішення про припинення повноважень ліквідатора, у даному випадку;
8.2. вважає висновки суду другої інстанції неправомірними та необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, що підтверджено наявними у справі доказати, тощо.
8.3. посилається на те, що апеляційним господарським судом не було встановлено порушень арбітражним керуючим прав кредиторів у даній справі, балансу інтересів боржника та кредиторів внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього Законом про банкрутство обовʼязків;
8.4. товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" вважає, що апеляційний господарський суд без належного дослідження доказів, пояснень сторін та фактичних обставин справи дійшов хибного висновку, без відповідної аргументації;
8.5. також вважає, що за весь час роботи ліквідатором проведено весь комплекс заходів щодо виявлення майна боржника та вчинено всі відповідні дії, що спрямовані на виявлення та повернення майна, що знаходиться у третіх осіб, відповідні докази наявні у матеріалах справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
9. АТ "Сбербанк", арбітражним керуючим Гусаром І.О. подано відзиви на касаційні скарги з проханням залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційні скарги без задоволення.
9.1. Кредитором ОСОБА_11 подано відзив на касаційні скарги з проханням скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.02.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича
10.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі у справі 903/880/15 (908/4002/15) за касаційною скаргою арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у вказаній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича на 27 березня 2019 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
Клопотання арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича про зупинення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №903/880/15 - відхилено.
10.2. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.02.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро".
10.3. Ухвалою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі 903/880/15 (908/4002/15) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у вказаній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" на 27 березня 2019 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
Обʼєднано касаційні скарги арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" в одне касаційне провадження.
11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводах та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
13. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
14. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
15. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
16. Згідно зі ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
17. Статтею 41 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; предʼявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобовʼязаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обовʼязковому зберіганню, на строк не менше пʼяти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, повʼязаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
18. Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону про банкрутство у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обовʼязків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
19. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обовʼязків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обовʼязків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом пʼяти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (ст. 114 Закону про банкрутство).
20. При цьому, усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обовʼязків відповідно до вимог Закону про банкрутство.
21. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
22. Ч. 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
23. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
24. Відповідно до положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обʼєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звʼязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
25. Предметом розгляду у даному випадку є оскарження дій та бездіяльність арбітражного керуючого Темчишина В.П., як ліквідатора Приватного підприємства "Діапазон" в межах ліквідаційної процедури, яка була відкрита постановою господарського суду Волинської області від 02.08.2017.
26. Дослідивши інформацію, яка міститься у поданих до суду скаргах на дії та бездіяльність ліквідатора та наявні письмові докази, апеляційний господарський суд встановив наступне.
27. Відповідно до Плану санації, який подавався керуючим санацією Безнос О.М. станом на 30.06.2017 на затвердження комітету кредиторів ПП "Діапазон" ще у процедурі санації, мала місце наступна дебіторська заборгованість: ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ" у розмірі 898474,39грн; ТОВ "ДІОН-СЕРВІС" у розмірі 78 057,72 грн; Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз у розмірі 2952,00грн; аналогічні відомості щодо дебіторської заборгованості містяться і у проекті (оскільки не підписаний арбітражним керуючим) Плану санації, який підготовлений Темчишиним В.П.;
27.1. під час ліквідаційної процедури, ліквідатор надіслав претензії до боржників банкрута, щодо повернення (часткового повернення) банкруту сум дебіторської заборгованості, що підтверджується листами-претензіями до: ТОВ "Діон-Сервіс" №30/08/17 від 30.08.2017 (претензія на суму 77353,91грн, що на 703,81грн менше, ніж облікована дебіторська заборгованість); ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ" №30/2/08/17 від 30.08.2017 (претензія на суму 67032,60грн, що на 831441,79грн менше, ніж облікована дебіторська заборгованість); Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №31/08/17 від 31.08.2017;
27.2. Про вказані обставини (надіслання претензій) було повідомлено представників комітету кредиторів на засіданні комітету кредиторів 27.09.2017. На засіданні був присутній представник ПАТ "Сбербанк";
27.3. Суд апеляційної інстанції зʼясував, що робота ліквідатора Темчишина В.П. щодо повернення дебіторської заборгованості обмежилася лише предʼявленням претензій до вказаних у п.9.3.3. цієї постанови юридичних осіб. Так, ні ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ", ні ТОВ "ДІОН-СЕРВІС" відповіді на подані претензії не надали, суми дебіторської заборгованості на ліквідаційний рахунок банкрута перераховані не були - у матеріалах справи письмові докази зворотного відсутні;
27.4. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз підтвердив наявність заборгованості лише в сумі 2,88грн, яку перерахував на ліквідаційний рахунок боржника, проте матеріали справи не містять пояснення експертної установи, чому визнано лише 2,88грн суми заборгованості, а не у цілому - на суму 2952,00грн, тоді, як фактично експертиза, за яку сплачені кошти у сумі 2952,00грн, проведена не була у звʼязку із неможливістю її проведення;
27.5. ліквідатор пояснив, що питання стягнення дебіторської заборгованості та правомірності дій арбітражного керуючого Темчишина В.П. в цій частині було предметом розгляду Головним територіальним управлінням юстиції у Волинській області, про що складена Довідка від 14.12.17р. №16 (а.с.5-13, т.14). Зазначеною Довідкою порушень вимог законодавства про банкрутство не виявлено, у тому числі і щодо стягнення дебіторської заборгованості;
27.6. судом апеляційної інстанції зазначено, що довідка містить інформацію лише щодо Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз і лише з приводу поверненої суми 2,88грн, однак щодо дебіторської заборгованості ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ" та ТОВ "ДІОН-СЕРВІС" будь-яка інформація відсутня;
27.7. апеляційний господарський суд дійшов до висновків про відсутність претензійної роботи проведеної ліквідатором Темчишиним В.П. за 10 місяців ліквідаційної процедури щодо повернення більшої частини дебіторської заборгованості;
27.8. доводи ліквідатора про віднесення суми дебіторської заборгованості до загальної вартості цілісного майнового комплексу відхилено судом другої інстанції з огляду на те, що останній документально не підтвердив, яка саме сума дебіторської заборгованості була віднесена до вартості ЦМК, з огляду на розбіжність наявної дебіторської заборгованості та заявленої до стягнення стосовно ТОВ "ДІОН-СЕРВІС" та значну розбіжність наявної дебіторської заборгованості та заявленої до стягнення стосовно ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ";
27.9. бездіяльність ліквідатора Темчишина В.П. в цій частині, на переконання суду другої інстанції, призводить до неможливості у подальшому стягнення такої заборгованості у звʼязку з пропуском строків позовної давності та зменшення ліквідаційної маси банкрута.
28. Апеляційний господарський суд, також встановив, що ліквідатором не здійснено аналізу вчинених боржником правочинів за рік, що передував порушенню провадженню в справі про банкрутство.
28.1. арбітражним керуючим Темчишиним В.П. після його призначення ліквідатором ПП "Діапазон" окремим письмовим документом не надавалась суду першої інстанції інформація щодо кожного правочину, який було укладено за один рік до порушення провадження у справі про банкрутство, докази зворотного матеріали справи не містять;
28.2. суд другої інстанції встановив, що у своїх поясненнях арбітражний керуючий ліквідатор Темчишиним В.П., з посиланням на норми ч.1 ст.20 Закону про банкрутство, вважає, що оскільки скаржник є кредитором у даній справі, то він наділений повноваженнями самостійно звернутися до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним.
29. Ліквідатором ПП "Діапазон" не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, зокрема, стягнення коштів за використання земельних ділянок наданих боржником, які використовуються як платні стоянки, інформація щодо зазначених дій у звітах ліквідатора, відсутня;
29.1. господарським судом Волинської області 17.11.2016 припинено процедуру розпорядження майном ПП "Діапазон" та введено процедуру санації боржника строком на шість місяців, 02.08.2017 Господарським судом Волинської області винесено постанову про визнання боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПП "Діапазон" призначено арбітражного керуючого Темчишина В.П., відтак, за період з 17.11.2016 по 02.08.2017 ПП "Діапазон" перебувало в процедурі санації, план санації подавався як керівником санації Безнос О.М. так і арбітражним керуючим Темчишиним В.П.;
29.2. здійснивши аналіз плану санації, суд другої інстанції встановив, що ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ" з 2014 року орендує будівлі та нежитлові приміщення відповідно до договорів, укладених із ПП "Діапазон", в яких проводить господарську діяльність, після порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Діапазон" орендоване майно, яке отримав у користування ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ" у межах інвестиційного договору банкруту повернуто (передане) не було;
29.3. судом апеляційної інстанції зʼясовано, що з моменту прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство - з 10.08.2015 до прийняття постанови про визнання банкрутом - 02.08.2017, так і за час процедури санації з 17.11.2016 по 02.08.2017 - ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ" використовувало майно боржника, однак жодних заходів для стягнення коштів за весь час фактичного користування майном, зокрема, за період перебування боржника в процедурі санації, ліквідатором не вживалось;
29.4. крім того, із плану санації вбачається, що земельні ділянки які перебувають у оренді ПП "Діапазон" мають використовуватися за наступним призначенням: земельна ділянка (м. Запоріжжя, вул. Випробувачів) - для розташування відкритої платної автостоянки, що постійно охороняється; земельна ділянка (м. Запоріжжя, район Запорізького карʼєроуправління) - для розташування відкритої стоянки службового автотранспорту;
29.5. суд апеляційної інстанції дійшов до висновків про те, що вказане вище орендоване майно з 10.08.2015 по 02.08.2017 також використовувалось ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ" без будь-якої компенсації боржнику та кредиторам, проте, ліквідатором Темчишиним В.П. не заявлено вимог до ТОВ "САН ЕНЕРДЖІ" про стягнення сум грошових коштів для їх включення до ліквідаційної маси від використання майна.
30. Судами встановлено, що ліквідатором Темчишиним В.П. під час процедури розпорядження майном було зроблено запити до:
Державної інспекції сільського господарства України; Державної інспекції сільського господарства у Волинській області; Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області (лист №02-07/01 від 03.03.2016р.);
Державної фіскальної служби України; Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (лист №02-07/02 від 03.03.2016р.);
Фонду державного майна України, РВ ФДМУ по Волинській області, РВ ФДМУ по Запорізькій області (лист №02-07/03 від 03.03.2016р.);