У Х В А Л А
10 квітня2019 року
м. Київ
Справа № 9901/826/18
Провадження № 11-322заі19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) на рішення та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 4 березня 2019 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ФОП ОСОБА_3, у якому він просив:
- скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 липня 2018 року № 2359/2дп/15-18 "Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4, апеляційного суду Київської області ОСОБА_5, ОСОБА_6" (далі - рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 липня 2018 року) та зобовʼязати ВРП провести повторний розгляд дисциплінарної справи;
- скасувати ухвалу ВРП від 7 вересня 2018 року № 9260/0/18-18 "Про залишення без розгляду та повернення скарги ОСОБА_3 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 липня 2018 року № 2359/2дп/15-18 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4, апеляційного суду Київської області ОСОБА_5, ОСОБА_6" (далі - ухвала ВРП від 7 вересня 2018 року).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 4 березня 2019 року відмовив у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 про скасування ухвали ВРП від 7 вересня 2018 року.
Ухвалою від 4 березня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду провадження у справі № 9901/826/18 за позовом ФОП ОСОБА_3 про скасування рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 липня 2018 року та зобовʼязання ВРП провести повторний розгляд дисциплінарної справи - закрив.
Не погоджуючись із такими рішеннями суду, ФОП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Положеннями частини пʼятої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя є Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС ВеликаПалата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС встановлено вимоги до апеляційної скарги, однак подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, зазначеним у цій статті.
Згідно з частиною другою статті 293 КАС ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 294 КАС на ухвалу про закриття провадження у справі може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Проте ФОП ОСОБА_3 в одній апеляційній скарзі оскаржує і рішення, і ухвалу про закриття провадження у справі, яка оскаржується окремо від рішення суду.
За таких обставин ФОП ОСОБА_3 має привести у відповідність апеляційну скаргу відповідно до вимог КАС.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини пʼятої статті 296 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте ФОП ОСОБА_3 не надав до суду документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення та ухвалу суду першої інстанції.
Натомість ФОП ОСОБА_3 подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, умотивоване фінансовою неспроможністю скаржника, та додав до матеріалів апеляційної скарги виписку банку за особовим рахунком за 3 квітня 2019 року, тобто лише за один день.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI"Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: