Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 653/126/17-ц
провадження № 61-1281св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради на рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 листопада 2017 року у складі суддів: Базіль Л. В., Бугрика В. В., Семиженка Г. В.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року комунальне підприємство "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради (далі - КП "Генічеське БТІ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконними дій колишнього головного бухгалтера підприємства.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з травня 1996 року перебувала у трудових відносинах з КП "Генічеське БТІ" на посаді головного бухгалтера. 28 серпня 2015 року відповідача звільнено за систематичне невиконання обовʼязків на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Відповідно до розпорядження голови Херсонської обласної ради від 04 червня 2015 року № 38 виконання обовʼязків начальника КП "Генічеське БТІ" ОСОБА_2 припинено з 08 червня 2015 року, а виконання обовʼязків керівника підприємства покладено на ОСОБА_3 Разом з тим, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді головного бухгалтера КП "Генічеське БТІ", продовжувала вносити до табелю обліку робочого часу дані про роботу ОСОБА_2 після звільнення з 09 червня по 26 червня 2015 року. На підставі цих недостовірних відомостей ОСОБА_1 видано ОСОБА_2 розрахунковий лист за червень 2015 року, у звʼязку з чим останньому було протиправно розраховано заробітну плату з 01 червня по 26 червня 2015 року у розмірі 8 924 грн 34 коп.
Виходячи з наведеного, позивач просив суд визнати незаконними дії головного бухгалтера "КП "Генічеське БТІ" ОСОБА_1 під час складення табелю робочого часу ОСОБА_2 за червень 2015 року та внесення недостовірних відомостей, повʼязаних із такими діями, до фінансово-бухгалтерської документації підприємства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 09 серпня 2017 року (у складі судді Шарко Н. А.) позов задоволено. Визнано незаконними дії головного бухгалтера "КП "Генічеське БТІ" ОСОБА_1 під час складення табелю робочого часу ОСОБА_2 за червень 2015 року та внесення недостовірних відомостей, повʼязаних із такими діями, до фінансово-бухгалтерської документації "КП "Генічеське БТІ". Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду мотивовано тим, що головний бухгалтер КП "Генічеське БТІ" ХОР ОСОБА_1 при веденні (складенні) табелю обліку робочого часу за червень 2015 року безпідставно внесла до табелю відомості про фактично відпрацьований робочий час з 09 червня по 26 червня 2015 року колишнім в.о. начальника КП "Генічеське БТІ" ХОР ОСОБА_2, незважаючи на те, що з останнім з 09 червня 2015 року припинені трудові відносини, та призначено нового виконуючого обовʼязки керівника підприємства. При цьому відповідач одноособово прийняла рішення не вносити до табелю обліку робочого часу нового керівника. Вказані обставини підтверджені рішенням апеляційного суду Херсонської області від 04 травня 2016 року, а тому не підлягають доказуванню. Посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 продовжував ходити на роботу та виконувати покладені на нього обовʼязки керівника підприємства до 26 червня 2015 року, а тому останньому обґрунтовано розраховано 19 робочих днів та нараховано заробітну плату, є безпідставними, оскільки останній з 09 червня 2015 року вже не мав статусу працівника даного підприємства. Крім того, посилання відповідача та третьої особи ОСОБА_4 на правомірність продовження внесення відомостей до табелю обліку робочого часу колишнього в.о. обовʼязки керівника ОСОБА_2 після припинення з ним трудових відносин з тих підстав, що розпорядження голови обласної ради за № 38 від 04 червня 2015 року рішеннями судових інстанції визнано незаконним та ОСОБА_2 поновлено на посаді в.о. керівника КП "Генічеське БТІ" ХОР, суд вважає безпідставними, оскільки незгода з прийнятим розпорядженням, його судове оскарження та, як наслідок, його подальше скасування не є підставою для продовження табелювання робочого часу звільненого працівника, оскільки у разі поновлення на посаді незаконно звільненого працівника застосовуються "компенсаційні" статті КЗпП України, щодо стягнення заробітної плати за вимушений прогул.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 23 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішенням апеляційного суду Херсонської області від 04 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення дисциплінарних стягнень, визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди судом встановлено законність наказу №20 від 09 липня 2015 року, за змістом якого ОСОБА_1 оголошена догана за порушення, допущені при веденні табелю робочого часу, безпідставне внесення до табелю сторонніх осіб та відмову виконувати вказівки керівника. Таким чином, діям ОСОБА_1 при веденні табелю робочого часу підприємства за червень 2015 року вже надана відповідна юридична оцінка при вирішенні судом трудового спору. Звертаючись до суду з цим позовом, КП "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради зазначило, що на підставі недостовірних даних, внесених до табелю обліку робочого часу за червень 2015 року, ОСОБА_1 у спосіб, не передбачений нормами закону, незаконно внесені недостовірні дані до відомостей нарахування заробітної плати підприємства за 2015 рік щодо заробітної плати ОСОБА_2 у червні 2015 року на суму 8 924 грн 34 коп. за 19 робочих днів. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтвердила зазначені обставини та пояснила, що такими неправомірними діями відповідача підприємству завдано матеріальної шкоди, яка полягає у безпідставному нарахуванні ОСОБА_2 сум заробітної плати. Отже, з наведеного вбачається, що між сторонами виник трудовий спір, який повинен вирішуватися в порядку, передбаченому КЗпП України. Суд першої інстанції неправильно визначився з характером спірних правовідносин, що виникли між сторонами, які є трудовими, а не цивільно-правовими, а також залишив поза увагою те, що якщо спеціальною нормою закону встановлено інший, ніж передбачений статтею 16 ЦК України, спосіб захисту, то застосовується спосіб захисту, визначений спеціальною нормою, в результаті чого ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року, КП "Генічеське БТІ" просить скасувати рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що виходячи з функціональних обовʼязків відповідача, до яких входило виконання функцій зі складення первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та внесення достовірних до них даних, відповідач допустила порушення фінансової дисципліни, що потягло за собою складення документів фінансово-господарської звітності за червень 2015 року у частині обліку робочого часу ОСОБА_2, які не відповідають дійсності, що призвело до порушення законних прав та інтересів підприємства в частині правильного ведення бухгалтерського обліку. Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, що не заборонений законом. Позивач звернувся за захистом своїх порушених прав, предметом спору є незаконність дій головного бухгалтера, що призвели до порушення прав підприємства в частині правильного ведення бухгалтерського обліку.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди установили, що ОСОБА_1 з травня 1996 року перебувала у трудових відносинах з КП "Генічеське БТІ", працювала на посаді головного бухгалтера. 28 серпня 2015 року відповідача звільнено за систематичне невиконання обовʼязків на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.