Постанова
Іменем України
08 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 624/574/17
провадження № 61-14923св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката Скороходова Євгена Сергійовича на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року у складі судді Куст Н. М. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 січня 2018 року у складі колегії суддів: Шевцової Л. А., Піддубного Р. М., Котелевець А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, яка проживала в селі Краснянське Кегичівського районуХарківської області. Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку від 25 червня 2004 року серії НОМЕР_1 померлій належала земельна ділянка площею 5,8245 га, розташована на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області. 05 червня 2012 року ОСОБА_8 склала заповіт, яким заповіла йому вищезгадану земельну ділянку. Про заповіт він дізнався в кінці строку, визначеного законом для подання заяви про прийняття спадщини, однак в цей час він отримав травму ноги та своєчасно не зміг подати заяву. 17 серпня 2017 року він звернувся із заявою про прийняття спадщини до Кегичівської державної нотаріальної контори, однак йому було відмовлено у звʼязку з попуском строку, встановленого законом, і рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку. Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просив визначити йому додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини.
ОСОБА_5 позов не визнав, посилаючись на те, що у позивача відсутні поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки тимчасова або постійна непрацездатність утрудняє, але не робить неможливим пересування, тому позивач не був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини у визначений законом строк. Лікування позивача закінчилося 12 липня 2017 року, а до нотаріуса він звернувся лише 17 серпня 2017 року.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, який починається з дня набрання рішенням законної сили. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки він не є родичем спадкодавця, а про заповіт дізнався від представника селищної ради за вісім днів до закінчення встановленого законом строку. 30 червня 2017 року позивач отримав травму ноги та з 01 по 12 липня 2017 року знаходився на лікуванні. Також судом враховано, що позивач проживає в сільській місцевості з нерозвиненою інфраструктурою.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 29 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У березні 2018 року представник ОСОБА_5 - адвокат Скороходов Є. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 січня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована безпідставністю висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивачем наведено поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Перебування позивача на амбулаторному лікуванні з 01 по 12 липня 2017 року, тобто в останні сім днів закінчення шестимісячного строку, не є достатньою підставою для визначення додаткового строку. Надана позивачем медична документація ставить під сумнів перебування його на амбулаторному лікуванні. Суди не дали оцінки тому факту, що лікування позивача закінчилося 12 липня 2017 року, а до нотаріуса він звернувся лише 17 серпня 2017 року.
У травні 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що ці рішення є законними і обґрунтованими. Доводи відповідача про сумнівність наданої медичної документації про його перебування на лікуванні нічим не підтверджені та є надуманими. Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що він не знав і не міг знати про наявність заповіту спадкодавця на його користь.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
02 травня 2018 року справа № 624/574/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 1220, частиною третю статті 1223, частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.