Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 161/15497/16-ц
провадження № 61-25650св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
треті особи: Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку, Офіс Ради Європи в Україні, Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні, Президент України Порошенко Петро Олексійович, Верховна Рада України, Національний банк України, Кабінет Міністрів України,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 03 лютого 2017 року у складі судді Здрилюк О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), треті особи: Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку, Офіс Ради Європи в Україні, Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні, Президент України Порошенко П. О., Верховна Рада України (далі - ВРУ), Національний банк України (далі - НБУ), Кабінет Міністрів України (далі - КМУ), про визнання недійсними кредитного договору та правочинів забезпечення.
Позовна заява мотивована тим, що 16 травня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та
ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 90 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день укладення договору еквівалентно 454 500 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 13 травня 2022 року.
На забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором, 16 травня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого останній передає в іпотеку банку нерухоме майно - чотирикімнатну квартиру № 25, загальною площею 98,6 кв. м, житловою - 58,7 кв. м, у будинку № 25 на вулиці Конякіна у місті Луцьку, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Також, на забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором,
16 травня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір поруки, відповідно до умов якого остання зобовʼязалась у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.
Посилаючись на те, що вказані договори були укладені всупереч вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", на вкрай невигідних умовах для позивачів, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд визнати недійними кредитний договір, договори іпотеки та поруки, які укладені 16 травня
2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року (у складі судді Плахтій І. Б.) позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачам.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у наданий судом строк ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без руху позивачі не виконали, недоліки не усунули, клопотання про продовження строку для усунення недоліків заяви не подавали, у звʼязку з чим позовна заява підлягає поверненню.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1,
ОСОБА_2 оскаржили її в апеляційному порядку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 03 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року визнано неподаною та повернуто особам, які її подали.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у наданий судом строк ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 23 січня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху заявники не виконали, недоліки не усунули. Крім того, оскаржувані договори укладалися з метою надання споживчого кредиту, тому підстави для звільнення заявників від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1,
ОСОБА_2 просили скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 19 грудня 2016 року відмовлено на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Апеляційного суду Волинської області від 03 лютого 2017 року у вказаній справі і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 13 березня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з пʼяти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", яка передбачає пільги зі сплати судового збору для споживачів.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У листопаді 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання недійсними кредитного договору та правочинів забезпечення зобовʼязання. Також позивачі зазначали, що вони звільнені від сплати судового збору як споживачі на підставі Закону України "Про захист прав споживачів".
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 24 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, запропоновано позивачам зазначити правильне найменування відповідача та надати документ про сплату судового збору.
У грудні 2016 року на виконання вимог ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2016 року від ОСОБА_1,
ОСОБА_2 надійшла заява № 1 про відвід судді Плахтій І. Б.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачам на підставі частини другої статті 121 ЦПК України
(у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1,
ОСОБА_2 оскаржили її в апеляційному порядку. Заявник також зазначали, що вони звільнені від сплати судового збору як споживачі на підставі Закону України "Про захист прав споживачів".