Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 520/3689/16-ц
провадження № 61-17179св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
представник позивача - ОСОБА_3,
відповідачі: Акціонерний банк "Південний", голова правління Акціонерного банку "Південний" ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_5, на рішення Київського районного суду м. Одеси, у складі судді Бескровного Я. В., від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С., від 28 лютого 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Акціонерного банку "Південний" (далі - АБ "Південний"), голови правління Акціонерного банку "Південний" ОСОБА_4 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та за листком непрацездатності, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що вона, працюючи на посаді начальника відділення № 15-38АБ "Південний", не вчиняла такого порушення, як систематичне невиконання покладених на неї обовʼязків, дисциплінарних стягнень до неї не застосовувалося, а тому вважає своє звільнення незаконним.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд скасувати наказ АБ "Південний" № 200-к-рс від 22 лютого 2016 року "Про звільнення за систематичне невиконання покладених обовʼязків" та наказ № 229-к-рс від 25 лютого 2016 року "Про внесення змін до наказу по особовому складу № 200-к-рс від 22 лютого 2016 року", поновити її на роботі на посаді начальника відділення № 15-38 АБ "Південний", стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду у розмірі 50 000, 00 грн, нараховану але не виплачену компенсацію за невикористану відпустку та лікарняний у розмірі 51 025, 61 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача відбулось з дотримання чинного трудового законодавства, оскільки ОСОБА_2 неналежним чином виконували трудові обовʼязки, допустила прогули.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Підтверджено, що звільнення позивача проведено законно з виплатою належних при звільненні сум.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У квітні 2018 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не зʼясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд не врахував недоведеність факту систематичного невиконання заявником без поважних причин обовʼязків, покладених на неї трудовим договором. Судом не встановлено вчинення нового дисциплінарного проступку після оголошення догани.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
25 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_2 до АБ "Південний", голови правління АБ "Південний" ОСОБА_4 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та за листком непрацездатності, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_5, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Доводи відзиву на касаційну скарги
АБ "Південний" у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом № 53-к від 01 квітня 1997 року ОСОБА_2 прийнята на роботу до АБ "Південний" на посаду економіста 2-ої категорії.
Згідно наказу № 767-к від 29 грудня 2014 року ОСОБА_2 з 01 січня 2015 року призначено начальником відділення АБ "Південний" № 15-38.
14 січня 2016 року на підставі розпорядження голови правління АБ "Південний" про проведення перевірки з питань дотримання співробітниками відділень вимог нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх положень та процедур АБ "Південний" щодо організації касової роботи, забезпечення схоронності цінностей і дотримання касової дисципліни від 06 січня 2016 року працівниками банку у відділенні № 15-38, розташованого у м. Одеса, провулок Сабанський, 2, була проведена перевірка організації касової роботи, забезпечення схоронності цінностей і дотримання касової дисципліни працівниками відділення та ревізія цінностей у сховищі відділення (т. 2, а.с. 3). Проведеною перевіркою виявлені суттєві порушення діючого законодавства України, що у подальшому стало підставою для звільнення завідуючої каси відділення № 15-38 ОСОБА_6 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у звʼязку із втратою довіри.
За фактом виявлених порушень у роботі відділення, зокрема, але не виключно виявлення готівкових коштів поза зоною броньованого сертифікованого касового вузлу, виявлення касових документів не підписаних клієнтами банку, тощо ОСОБА_2 запропоновано надати пояснення, які вона відмовилась надати, про що свідчить акт від 25 січня 2016 року.
25 січня 2016 року ОСОБА_2 оголошено догану (наказ № 79-к-рс).
ОСОБА_2 відмовилась підписувати наказ № 79-к-рс, про що складено акт від 25 січня 2016 року.
У подальшому, за виявленою інформацією щодо наявних порушень проведено службове розслідування, у період якого ОСОБА_2 не надала пояснень. Порушення трудових обовʼязків, допущені ОСОБА_2, зафіксовані у акті від 19 лютого 2016 року.
Актами від 15-19, 22 лютого 2016 року зафіксовано відсутність ОСОБА_2 на робочому місці, при цьому остання не повідомляла керівництво про свою непрацездатність (т. 1 а.с. 245-255).
22 лютого 2016 року на підставі наказу № 200-к-рс ОСОБА_2 звільнено за систематичне невиконання посадових обовʼязків, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України про що її повідомлено та ознайомлено під розпис зі змістом наказу.
25 лютого 2016 року ОСОБА_2 надала до АБ "Південний" листок непрацездатності, відповідно до якого було внесено зміни до наказу № 200-к-рс щодо дати звільнення - з 25 лютого 2016 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.