Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 641/4192/17
провадження № 61-22562св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова, у складі судді Курганникової О. А., від 28 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Кіся П. В., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М., від 22 лютого 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що сторони з 21 лютого 2015 року до 25 серпня 2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, у період якого у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 припинив приймати участь в утриманні спільного сина. Заявник знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Всі кошти, які вона має на життя, складаються з щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною у розмірі 860, 00 грн. Через скрутне становище вона неодноразово зверталася до відповідача за допомогою, однак відповідач маніпулює її матеріальним становищем, ображає та принижує, шантажує дитиною під час її спроб домовитися про його участь у забезпеченні і вихованні сина. Під час їх чергової зустрічі 23 жовтня 2016 року відповідач побив її публічно, завдавши легких тілесних ушкоджень їй та синові, який знаходився під час побиття у неї на руках. Зазначені обставини були встановлені у кримінальному провадженні, в якому Комінтернівським районним судом м. Харкова 16 лютого 2017 року було постановлено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_3 Вказані обставини свідчать про поведінку відповідача, яка є небезпечною для життя і здоровʼя спільної дитини, небезпеку подальшої участі відповідача у житті сина, негативний вплив на його розвиток і виховання. Крім того, ОСОБА_5 має вроджені вади здоровʼя, потребує особливого піклування і турботи, лікування, профілактичних та реабілітаційних заходів. Лікуванням дитини, розвитком і реабілітацією сина відповідач не цікавиться, за місцем проживання дитину не навідує, у звʼязку з чим вона була змушена звернутися до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину. Всі ці факти, на думку заявника, свідчать про безвідповідальне ставлення відповідача до дитини, здоровʼя сина, його виховання, належного виконання батьківських обовʼязків.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3 не був засуджений за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо сина судом, він не є хронічним алкоголіком та наркоманом, будь-яких належних та допустимих доказів жорстокого погодження відповідача з дитиною та ухилення його від виконання батьківських обовʼязків матеріали справи не містять, а під час судового розгляду зазначені обставини судом не були встановлені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Сам факт невідвідування батьком дитини та небездоганна поведінка батька при виконанні батьківських обовʼязків, при відсутності свідомого нехтування батьківськими обовʼязками, не є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення батьківських прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У березні 2018 року ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не зʼясовано обставини справи. Висновок місцевого суду про відсутність підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав є необґрунтованим. Місцевим судом не надано належної оцінки обставинам, встановленим вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2017 року (кримінальне провадження № 1-кп/641/158/2017). Суди не надали належної оцінки інтересам дитини та факту жорстокого поводження батька з дитиною. За фактом ухилення ОСОБА_3 від сплати аліментів 23 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
25 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1, виданого Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 21 серпня 2015 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батьками його є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 6).
15 серпня 2016 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, укладений 21 лютого 2015 року, розірвано (а. с. 7).
Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціального захисту населення Харківської міської ради надано висновок від 06 жовтня 2017 року, в якому зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки ОСОБА_3 наніс дитині психологічну та фізичну травму і не може виконувати свої батьківські обовʼязки щодо виховання дитини у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімʼї та родини, а також оскільки ОСОБА_3 не звертався до органу опіки та піклування з приводу встановлення його порядку участі у виховані сина, а також не звертався за захистом своїх порушених прав щодо спілкування з дитиною (а.с. 90-92).
Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2017 року (кримінальне провадження № 1-кп/641/158/2017) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, за нанесення умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 У вказаному судовому рішенні не встановлено обставин жорстокого поводження батька відносно своєї дитини. При цьому вироком суду встановлено наявність у дитини легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до наданої медичної документації та консультаційних висновків спеціалістів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлений діагноз: "наслідки перенесеного гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку", що є наслідком гіпоксії, яка могла розвинутись, як під час вагітності, так і під час пологів. Даний діагноз встановлений після народження дитини.
Встановлено, що ОСОБА_3 перераховував у першому півріччі 2017 року на імʼя позивача аліменти на утримання дитини та матері по 1 тис грн щомісяця (а. с. 70), а також перераховував кошти на особистий картковий рахунок позивача, відкритий на її імʼя у публічному акціонерному банку комерційний банк "ПриватБанк" (а. с. 81-83).
Винної поведінки ОСОБА_3 по відношенню до сина, свідомого його ухилення від виконання батьківських обовʼязків під час розгляду справи не встановлено.
Встановлено відсутність відомостей про засудження ОСОБА_3 за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо сина ОСОБА_4.
Також встановлено, що ОСОБА_3 не страждає хронічним алкоголізмом та не є наркоманом.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.