Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 200/508/15-ц
провадження № 61-1312св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., від 23 жовтня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімʼєю та поділ майна подружжя.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що у 1994 році вона познайомилася з ОСОБА_3 та згодом, 04 березня 2002 року, він переїхав до неї та оселився у належній їй квартирі, що розташована в АДРЕСА_1. Восени 2004 року відповідач офіційно розлучився зі своєю дружиною і вони продовжили сумісне проживання.
Вказувала, що вони з відповідачем планували поліпшити житлові умови, тому 03 серпня 2006 року вона уклала договір генерального підряду на будівництво індивідуального житлового будинку № 23/06-ПД/ЭК в мікрорайоні "Золоті ключі". Загальна вартість будівництва на той час складала 865 тис. грн. Оскільки такої суми у них не було, вони звернулися до АКБ "Райффайзенбанк Україна" для отримання кредиту у розмірі 51 850 доларів США, поручителем за яким став ОСОБА_3 10 серпня 2006 року вона уклала кредитний договір № 014/107356/3101/74 з АППБ "Аваль" на суму 111 881 доларів США 19 центів. Всі отримані від банку кредитні кошти були ними направлені ТОВ "Міжнародна будівельна компанія" на виконання зобовʼязань з оплати індивідуального будівництва за договором № 23/06-ПД/ЭК.
18 листопада 2006 року вони з відповідачем придбали нежитлове приміщення по АДРЕСА_3, договір купівлі-продажу було укладено між відповідачем та ОСОБА_5
07 вересня 2007 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. У звʼязку з фінансовою кризою у 2011 року будинок у мікрорайоні "Золоті ключі" було продано за 72 409 доларів США 48 центів, вказані кошти були направлені на погашення кредиту. У 2012 року вона отримала рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з неї боргу у розмірі 417 200, 94 грн, у 2013 році рішення суду про стягнення з неї на користь "ОТП Факторинг Україна" боргу в розмірі 359 392, 64 грн. Чоловік відмовився приймати участь у кредитних зобовʼязаннях та не визнає її долі у нежитловому приміщенні, що знаходиться по АДРЕСА_2 та складається з: прибудови - літ. "АМ4-1", загальною площею 60,9 кв. м, літ. "АМ5-1", загальною площею 22,8 кв. м, в літ. "АМ-1" антресольного поверху, загальною площею 132,8 кв. м, над "АМ1-1" надбудови, загальною площею 177,1 кв. м, ам - ганка та переобладнаних літ. "АМ-1", літ. "АМ1-1", літ. "АМ2-1", літ. "АМ3-1" загальною площею 533,1 кв. м; із загальною площею прибудов, надбудов та переобладнань 926,7 кв. м.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сімʼєю без реєстрації шлюбу з серпня 2004 року по 07 вересня 2007 року. Визнати нежитлові приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя. Визнати у порядку поділу спільного майна за кожною із сторін право власності на 1/2 вказаних приміщень. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Циганкова В. О., від 29 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сімʼєю без реєстрації шлюбу з серпня 2004 року до 07 вересня 2007 року. Визнано нежитлові приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_3 та складаються з: прибудови - літ. "АМ4-1", загальною площею 60,9 кв. м, літ. "АМ5-1", загальною площею 22,8 кв. м, в літ. "АМ-1" антресольного поверху, загальною площею 132,8 кв. м, над "АМ1-1" надбудови, загальною площею 177,1 кв. м, ам - ганка та переобладнаних літ. "АМ-1", літ. "АМ1-1", літ. "АМ2-1", літ. "АМ3-1" загальною площею 533,1 кв. м, із загальною площею прибудов, надбудов та переобладнань 926,7 кв. м, - спільною сумісною власністю подружжя. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину нежитлових приміщень по АДРЕСА_2. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нежитлових приміщень по АДРЕСА_2. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що сторони спору проживали однією сімʼєю без реєстрації шлюбу з серпня 2014 року по 07 вересня 2007 року, а спірне майно є обʼєктом спільної сумісної власності, тому за кожним із подружжя має бути визначено право власності по 1/2 частину нерухомого майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2015 року в частині визнання нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_3, спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і їх розподілу скасовано та в цій частині позову ОСОБА_2 відмовлено. Скасовано заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 3 897, 60 грн. В решті заочне рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, встановивши, що спірне нежитлове приміщення придбане відповідачем за договором в період спільного проживання сторін без реєстрації шлюбу, дійшов помилкового висновку про те, що воно є обʼєктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач надавала будь-які грошові кошти на придбання спірного нежитлового приміщення, а також докази того, що укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладався відповідачем в інтересах сімʼї, відтак відсутні підстави для визнання спірного нежитлового приміщення обʼєктом спільної сумісної власності подружжя та його поділу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_4просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року в частині зміни апеляційним судом рішення суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскарженим рішенням безпосередньо порушуються права заявника, оскільки 03 жовтня 2018 року відбулися електронні торги щодо продажу нерухомого майна, що належало боржнику ОСОБА_2 (позивачу у справі), а саме, 1/2 частини нежитлових приміщень, право на які було набуто на підставі заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2015 року. На підставі акта про проведення електронних торгів від 22 жовтня 2018 року заявник 26 жовтня 2018 року отримав свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлових приміщень, які знаходяться по АДРЕСА_2 та які були предметом спору у цій справі. Вважає, що позивач та відповідач діяли недобросовісно, знаючи, що спірне майно знаходиться на прилюдних торгах і перебуває під арештом, не повідомили апеляційний суд, про те, що електронні торги відбулися на момент винесення оскарженого рішення апеляційного суду. Права заявника, як законного власника 1/2 частини житлових приміщень, які були предметом спору між колишнім подружжям, порушені. Частково скасовуючи рішення районного суду, апеляційним судом неправильно застосовано норми статей 63, 69, 70, 74 СК України, не враховано, що позивачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що спірне майно (нежитлові приміщення) були ним придбані за його особисті кошти та не в інтересах сімʼї.
Постанова апеляційного суду в частині встановлення факту проживання однією сімʼєю не оскаржується, а тому в силу положень статті 400 ЦПК України не є предметом перегляду у суді касаційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімʼєю та поділ майна подружжя призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знайомі з 1994 року, з 2004 року стали проживати разом та фактично створили сімʼю.
03 серпня 2006 року ОСОБА_7 уклала договір генерального підряду на будівництво індивідуального житлового будинку № 23/06-ПД/ЭК в мікрорайоні "Золоті ключі". Загальна вартість будівництва складала 865 тис. грн.