Постанова
Іменем України
08 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 183/5348/16
провадження № 61-12914св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, Багатська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області,
третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Ямкового Віктора Феофановича на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року у складі судді Дубовенко І. Г. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до ОСОБА_5, Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (далі - Багатська сільська рада), третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер його батько ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 5,960 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Багатської сільської ради. У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки тривалий час знаходився на роботі в Російській Федерації. Крім того, в його свідоцтві про народження відсутній запис про батька. При зверненні до нотаріуса він отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини та у звʼязку з тим, що інформація у свідоцтві про його народження не дає можливості встановити факт родинних відносин спадкодавця із спадкоємцем. Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просив визначити йому додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини та встановити факт родинних відносин, а саме, що він є сином ОСОБА_7
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року позов задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилався ОСОБА_4, не є поважними причинами для визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини, так як ці обставини не повʼязані з обʼєктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення до нотаріальної контори. При цьому місцевий суд вважав доведеними позовні вимоги в частині встановлення факту родинних відносин позивача із спадкодавцем.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У лютому 2018 року представник ОСОБА_4 - адвокат Ямковий В. Ф. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевий суд порушив право ОСОБА_4 на участь у розгляді справи та на надання додаткових доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Апеляційним судом не враховано перебування позивача на лікуванні, тяжкість його захворювання, у звʼязку з яким він не мав можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_4 є літньою людиною, а нотаріальна контора знаходиться на значній віддаленості від його місця проживання, що позбавило його можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
02 травня 2018 року справа № 183/5348/16 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржені в касаційному порядку в частині вирішення позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, тому переглядаються Верховним Судом лише в цій частині.
Згідно з частиною першою статті 1220, частиною третю статті 1223, частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_3 року серії НОМЕР_2, виданим виконавчим комітетом Багатської сільської ради.
За життя ОСОБА_7 на праві власності належала земельна ділянка площею 5,960 га, розташована на території Багатської сільської ради з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 25 жовтня 2001 року серії НОМЕР_1.