Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 522/7810/17
провадження № 61-41598св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Одеська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2017 року у складі судді Бойчука А. Ю. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараш А. А., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та скасування рішення.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Одеської міської ради від 22 лютого 2007 року "Про реєстрацію обʼєктів комунальної власності м. Одеси" зареєстровано право власності територіальної громади на нежитлове приміщення першого поверху № 501, загальною площею - 58,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. На підставі цього рішення 10 жовтня 2011 року виконавчий комітет Одеської міської ради видав свідоцтво про право власності про належність вказаного нежитлового приміщення територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності.
08 листопада 2011 року Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обʼєктів нерухомості" (далі - КП "Одеське МБТІ та РОН") зареєструвало дане нежитлове приміщення на праві власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею - 55,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
21 березня 2017 року під час державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення, державним реєстратором прийнято рішення про зупинення розгляду його заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з тих підстав, що проведення державної реєстрації за ним права власності на нежитлове приміщення можливе після скасування права власності за попереднім власником - територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Позивач зазначив, що відповідач неправомірно не вніс зміни у рішення Одеської міської ради від 22 лютого 2007 року "Про реєстрацію обʼєктів комунальної власності м. Одеси" в частині реєстрації комунальної власності м. Одеси щодо спірного нежитлового приміщення і не скасував свідоцтво про право власності на дане нежитлове приміщення від 10 жовтня 2011 року та рішення про його державну реєстрацію від 08 листопада 2011 року.
У звʼязку з невиконанням вказаного судового рішення Одеською міською радою, позивач позбавлений можливості реалізувати право державної реєстрації власності.
На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив: визнати неправомірну бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради у невиконанні рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2012 року і не внесення змін у пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 лютого 2007 року в частині реєстрації за Одеською міською радою комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху № 501, площею 58,6 кв. м, розташованого по АДРЕСА_2, а також не скасуванням свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 10 жовтня 2011 року, та рішення про державну реєстрацію прав КП "Одеське МБТІ та РОН" від 08 листопада 2011 року щодо права власності територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради на нежитлове приміщення першого поверху № 501, площею 58,6 кв. м, розташованого на АДРЕСА_2;
визнати незаконним і скасувати пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 лютого 2007 року в частині реєстрації за Одеською міською радою комунальної власності нежитлового приміщення першого поверху № 501, площею - 58,6 кв. м розташованого по АДРЕСА_2, а також свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради 10 жовтня 2011 року і рішення про державну реєстрацію прав КП "Одеське МБТІ та РОН" від 08 листопада 2011 року про належність територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності нежитлового приміщення першого поверху № 501, площею - 58,6 кв. м, розташованого по АДРЕСА_2.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження визнання неправомірною бездіяльності виконкому Одеської міської ради у невиконанні рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2012 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, а також зазначив, що оскільки встановлено, що на момент прийняття органом місцевого самоврядування рішення про реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за територіальною громадою вони не знаходилися у власності ОСОБА_2, правильним є висновок суду про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси 31 серпня 2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності на спірне нежитлове приміщення. Виконання будь-якого судового рішення є невідʼємною стадією процесу правосуддя, а тому має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є неправильним.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
19 грудня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що пунктом 1.1 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 лютого 2007 року проведено технічну інвентаризацію та зареєстровано за Одеською міською радою обʼєкти нежитлового фонду комунальної власності, зокрема нежитлове приміщення першого поверху № 501, площею - 58,6 кв. м, розташованого по АДРЕСА_2.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення першого поверху від 10 жовтня 2011 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, обʼєкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2, який в цілому складається з приміщень загальною площею 58,6 кв. м - основна з яких 36,6 кв. м, відповідно до технічного паспорту від 12 серпня 2011 року належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності.
Свідоцтво видане на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 лютого 2007 року № 109 ("Про реєстрацію обʼєктів комунальної власності м. Одеси").
Отже, згідно з цим рішенням від 22 лютого 2007 року, проведена технічна інвентаризація та зареєстровано за Одеською міською радою вищевказане приміщення.
Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав КП "Одеське МБТІ та РОН" від 08 листопада 2011 року, вбачається, що нежитлові приміщення першого поверху № 501 (АДРЕСА_2) належать на праві комунальної власності територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.
В подальшому, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2012 року було визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 58,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
З Єдиного державного реєстру судових рішень, на час звернення з касаційною скаргою ОСОБА_1, вбачається, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2018 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2012 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.