Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
місто Київ
справа № 669/629/16-ц
провадження № 61-19598св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Ямпільська селищна рада Білогірського району Хмельницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 09 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області (далі - Ямпільська селищна рада) про визнання у порядку спадкування права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3
В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить згадана квартира. Вона є спадкоємцем за законом пʼятої черги, оскільки є двоюрідною сестрою спадкодавця, проте позбавлена можливості оформити свої спадкові права, оскільки після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та після смерті її сина ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлено, що на спірну квартиру відсутні правовстановлюючі документи. З цих підстав нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач вимоги позову не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_4, її чоловік ОСОБА_5 та син ОСОБА_3 до 1983 року проживали в житловому будинку на АДРЕСА_2, який постійно підтоплювали дощові та талі води, а тому від Ямпільського авторемонтного заводу їм надано квартиру АДРЕСА_1, де вони постійно проживали до смерті. Відомості, які б свідчили, що ОСОБА_4, її чоловік ОСОБА_5 чи син ОСОБА_3 зверталися із заявами про надання дозволу на приватизацію спірної квартири до Ямпільської селищної ради відсутні, квартира на даний час залишається неприватизованою, право власності не зареєстроване, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2017 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що спадкодавець за життя звернувся до органу приватизації з заявою про приватизацію спірної квартири, однак, доказів того, що така заява у встановлений строк була розглянута або в приватизації було відмовлено немає, а тому до спадкоємців перейшло право вимоги про визнання за ними права власності на квартиру.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 09 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Рішення апеляційного суду обґрунтовувалось тим, що надана позивачем заява про приватизацію спірної квартири не є належним доказом звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації житла з належно оформленою заявою, оскільки вона не містить підпису і печатки керівника підприємства з обслуговування житла про засвідчення підписів осіб, які подають заяву, що є обовʼязковим реквізитом такої заяви. Також у цій заяві відсутні будь-які відомості щодо її надходження до органу приватизації, її реєстрації органом приватизації у відповідному журналі вхідних документів. На заяві відсутня дата, день і місяць, коли вона подавалась, а зазначено лише рік - 1993.
Таким чином, ані ОСОБА_4, ані ОСОБА_3 за життя не виявили своєї волі на приватизацію спірної квартири і набуття на спірну квартирну права власності, за своєї волі не набули права власності на спірну квартиру в порядку приватизації, залишились наймачами даної квартири відповідно до статті 7 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а відтак до спадкоємця не перейшло право вимоги визнання за ним права власності на таку квартиру.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи касаційної скарги
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції оцінивши в сукупності докази у справі, правильно встановив, що спадкодавець набув права власності на спірну квартиру, однак не здійснив реєстрації своїх прав у встановленому порядку. На переконання заявника, апеляційний суд всупереч статті 344 ЦК України не взяв до уваги строк набувальної давності, посилаючись на відсутність судового рішення про набуття права власності на квартиру спадкодавцем за набувальною давністю. Така позиція суперечить положенню цієї норми, оскільки відповідно до її частини другої право на визнання права власності на майно у звʼязку із давністю володіння має також спадкоємець.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Ямпільська селищна рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що рішення апеляційного суду ухвалене відповідно до вимог закону, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 06 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1983 року сімʼя в складі ОСОБА_5, його дружини ОСОБА_4 та їх сина ОСОБА_3 проживала в квартирі АДРЕСА_1.
Інформація про видачу ордера на вселення сімʼї ОСОБА_3 до зазначеного житлового приміщення, рішення певних органів, організацій, підприємств щодо вселення відсутні, хоча факт проживання в цьому житловому приміщенні сімʼї ОСОБА_3 сторонами не заперечується і підтверджується витягами з погосподарських книг.
Будинок на АДРЕСА_1 з 1998 року знаходиться на балансі житлового підприємства "Добробут плюс" Ямпільської селищної ради та перебуває у комунальній власності Ямпільської територіальної громади.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.