ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №2а-11682/12/2070
адміністративне провадження №К/9901/826/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 (суддя Єгупенко В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 (головуючий суддя Григоров А.М., судді: Мельнікова Л.В., Подобайло З.Г.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промімпекс" до 1. Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення суми бюджетного відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Промімпекс" звернулося до суду з позовом у якому просило суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 55561,00грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013, яка залишена без змін ухвалою ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Податковий орган вказує, що ТОВ "Промімпекс" не надало до перевірки документів, які підтверджують фактично сплачений податок на додану вартість (далі - ПДВ), товариство відсутнє за місцезнаходженням, на підприємстві зареєстровано дві особи, вартість основних засобів є значно нижчою за суму, задекларовану до відшкодування. Крім того, відповідач посилається на те, що рішення суду про визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню не набрало законної сили.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, де ТОВ "Промімпекс" зазначає, що у касаційній скарзі не наведено жодних норм матеріального, процесуального права, про порушення судами яких, стверджує податковий орган. Як вказує позивач, судові рішення першої та апеляційної інстанції, якими скасовано податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, набрали законної сили на момент розгляду даної справи, що підтверджує право товариства на отримання суми ПДВ, заявленої до відшкодування.
Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2019 судове засідання призначено на 09.04.2019 без повідомлення сторін.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року. ТОВ "Промімпекс" в рядку 23.1 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по ПДВ за квітень 2011 року зазначило показник - 62549,00грн. Разом із декларацією позивач подав додатки, зокрема, додаток №4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодуванню), в якій товариство виявило намір отримати суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 62549,00грн. на рахунок в установі банку та додаток №3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування), в якому зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі - 62549,00 грн.).
У звʼязку із самостійно виявленою помилкою 17.06.2011 позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобовʼязань по ПДВ за звітний період квітень 2011 року. Позивач зазначив уточнений показник рядка 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) - 55561,00грн. Разом із уточнюючим розрахунком були подані додатки, зокрема, додаток №4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування), з вказаною сумою бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 55561,00грн. на рахунок в установі банку та додаток №3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування), в якому зазначено, що сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за податковий період березень 2011 року зменшена на 6988,00грн.
ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Промімпекс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, за результатами якої було складено акт від 15.06.2011 №2177/07-013/30754152.
Відповідно до висновків акта ( з урахуванням листа податкового органу про внесення змін до акту перевірки від 15.06.2011 №2177/07-013/30754152) відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимогп.200.1, п.200.3, пунктів 200.4, 200.6, 200.7, 200.8, підпунктів 200.19.2, 200.19.5, пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок чого товариством завищено суму бюджетного відшкодування у декларації по ПДВ за квітень 2011 на 62549,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2011 №0000340700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за квітень 2011 року на суму 55561,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,0грн.
Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням ТОВ "Промімпекс" звернулося до суду з вимогами про визнання рішення протиправним та його скасування.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 у справі №2а-4222/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.08.2011 №0000340700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року.
22.10.2012 позивач звернувся до суду про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 55561,00грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2013 залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 у справі № 2а-4222/12/2070 про скасування податкового повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби зобовʼязаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, то позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовʼязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовʼязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 200.4, 200.7, 200.11. 200.14 статті 200 ПК України (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відʼємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відʼємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовʼязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Якщо за результатами камеральної або кументальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі зʼясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно з пунктом 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобовʼязаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.