ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2019 року
Київ
справа №809/3677/13-a
адміністративне провадження №К/9901/26031/18
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000084172, 000088172 та 000090172 від 29.03.2013.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправне винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими безпідставно донараховано податок на доходи фізичних осіб, зменшено та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість через прийняття помилкового висновку щодо несплати сум ПДВ, в тому числі спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер". Висновки податкового органу спростовуються аудиторським висновком та постановою про закриття кримінального провадження щодо позивача за фактом безпідставного декларування податку на додану вартість, що підлягав відшкодуванню з бюджету. Звернув увагу суду на наявність всіх первинних документів щодо ведення бухгалтерського обліку, як при перевірці, так і представлених в судовому засіданні, в тому числі копій фіскальних чеків щодо купівлі паливно-мастильних матеріалів за перевірений податковим органом період.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2016, залишеною без змін Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016, позов задоволено з підстав недоведення податковим органом встановлених порушень.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження всіх фактичних обставин справи, що спричинило прийняття неправильного рішення.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, взятим на податковий облік Калуською ОДПІ, є платником податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, здійснює господарську діяльність з вантажного автомобільного транспорту, оптову торгівлю зерном, кормами, деревиною, будівельними та іншими матеріалами.
В результаті проведеної працівниками Калуської ОДПІ планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 встановлено ряд порушень податкового законодавства, в тому числі порушено вимоги п.138.4,138.1 ст. 138, п.177.1. п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України та занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 23204,70 грн., та п.201.10 ст. 201, п.200.4 та п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року на 46491 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 495585 грн. за квітень 2011 року - грудень 2012 року.
За наслідками проведеної перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 29.03.2013:
№ 000084172, яким позивачу донараховано податок з фізичних осіб на суму 230204,70 грн. за основним платежем та 5801,18 грн. за штрафними фінансовими санкціями;
№00088172, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 459585 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на 99394 грн.;
№ 000090172, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 46491 грн.