ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №804/7439/15
касаційне провадження №К/9901/14491/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 (головуючий суддя - Луніна О.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 (головуючий суддя - Суховаров А.В., судді: Головко О.В., Ясенова Т.І.) у справі №804/7439/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товару,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" звернулося до адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації №110100000/2014/00599 від 12.12.2014 та рішення про коригування митної вартості товару №110100000/2014/200247/1 від 12.12.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016, адміністративний позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та компанією "UNACOA SPA CONSORTILE" (Італія) укладено зовнішньоекономічний контракт від 12.09.2014 №2806-UN/BF на поставку продукції (клементіни). Згідно додатку №1 від 04.12.2014р. специфікації №6 до контракту продавець постачає позивачу товар клементін у кількості 19 291 кг., 1,910 коробок загальною вартістю 12 153,33 євро (0,63 євро/кг.) на умовах Тучапи, Польша (Інкотермс 2010). 12.12.2014 з метою митного оформлення товару декларантом було подано до Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію №110100000/2014/234970. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Під час здійснення митного контролю митним органом було витребувано у декларанта додаткові документи на підтвердження заявленої до митного оформлення вартості товару; втім листом декларант повідомив орган доходів і зборів про неможливість надання витребовуваних митним органом документів. За результатами розгляду МД та документів, посадовою особою митного органу складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00599 від 12.12.2014, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200247/1 від 12.12.2014. Митну вартість ввезеного товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач листом №26-02/4 від 26.02.2015 надав до митного органу додаткові документи згідно переліку, за результатами розгляду яких відповідач листом №573/10/04-50-25-2 від 04.03.2015 повідомив товариство про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів та для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200247/1 від 12.12.2014.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийнявши оскаржувані рішення та картку відмови. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також обʼєктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на ненадання всіх необхідних первинних документів, наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська митниця ДФС подала касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Касаційна скарга обґрунтована тим, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) через наявні у них розбіжності та відсутність певних відомостей щодо складових митної вартості. Таким чином, митний орган наполягає на правильності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товарів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Як свідчать обставини справи та зʼясовано судами першої та апеляційної інстанцій, декларантом одночасно із МД №110100000/2014/234970 від 12.12.2014 було подано органу доходів і зборів наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0001780 від 21.10.2014 та №110/2014/0000873 від 01.12.2014; міжнародну автомобільну накладну №074308 від 08.12.2014; комерційну пропозицію №36 від 04.12.2014; калькуляцію транспортних витрат №11 від 11.12.2014; заявку на перевезення від 04.12.2014; рахунок-проформа на перевезення від 09.12.2014; заявку на страхування №54 від 09.12.2014; прайс-лист від 01.12.2014; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-5626/2 від 11.12.2014.; рахунок-фактуру (інвойс) FТ2/998 від 05.12.2014; пакувальний лист №6 від 04.12.2014; специфікації №6 від 04.12.2014; договір страхування №043.0647415.254 від 26.09.2014; договір комісії №1209/7 від 12.09.2014; доповнення до договору комісії - специфікація №6КИ від 04.12.2014; договір про надання послуг митного брокера №3 від 08.10.2014; договір про перевезення №05/12/14 від 05.12.2014; договір про перевезення №643 від 01.04.2013; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 08.12.2014; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 08.12.2014; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 08.12.2014; резервну позицію №915 від 26.07.2001; фітосанітарний сертифікат країни експортера ЕС/РL/0585196 від 08.12.2014; сертифікат про походження товару РL/МF/АК 0188664 від 09.12.2014; декларацію виробника від 05.12.2014; лист про відбір зразків №11/1 від 11.12.2014; сертифікат якості від 04.12.2014 та копію митної декларації країни відправлення №14РL401050Е0098000 від 08.12.2014.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обовʼязок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозвʼязок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обовʼязковою умовою, оскільки з цією обставиною закон повʼязує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару відповідач шляхом електронного повідомлення проінформував декларанта, що у наданих до митного оформлення документах по транспортним витратам містяться розбіжності, та зазначив про необхідність надання пояснень.
Листом від 12.12.2014 №12/12-10 декларант повідомив орган доходів і зборів про неможливість надання запитуваних документів.
За результатами розгляду МД та доданих до неї документів, відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00599 від 12.12.2014, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200247/1 від 12.12.2014.