ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2019 року
Київ
справа №808/5098/14
адміністративне провадження №К/9901/26174/18
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Промприбор" (далі - ПП "Промприбор") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (правонаступником, якої є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області) щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Промприбор" за результатами перевірки складено акт від 15 липня 2014 року № 793/08-28-22-12/25220300;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 29 липня 2014 № 0002812212 року, яким визначено суму грошового зобовʼязання за основним платежем податок на прибуток в розмірі 23038,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 529,50 грн. та № 0002822212, яким визначено суму грошового зобовʼязання за основним платежем податок на додану вартість в розмірі 20209,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 5052, 25 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про допущення платником податків порушень законодавства, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 29 липня 2014 № 0002812212 та № 0002822212. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача підтверджується первинними документами.
При цьому, суди першої та апеляційної інстанції відхилили протокол допиту свідка - ОСОБА_5 та вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21 жовтня 2014 року, яким, серед іншого, податковий орган обґрунтовував неможливість врахування у податковому обліку первинних документів, складених між позивачем та ТОВ "Техносфера-200".
Суд першої інстанції відзначив, що інформація у вигляді протоколу допиту свідка не може вважатись належним доказом в розумінні ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_5 допитаний як свідок в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013080020000030 від 10 квітня 2013 року. Проте, в матеріалах справи міститься інформація про те, що кримінальне провадження за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ "Техносфера-2000" наразі розслідується та 29 вересня 2014 до прокуратури Запорізької області направлено обвинувальний висновок директора ТОВ "Техносфера-2000" ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Тому суд першої інстанції вважає, що процесуальний статус особи останнього змінено зі свідка на обвинуваченого, а тому протокол допиту його як свідка не може братись судом до уваги.
Суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи контролюючого органу щодо набрання законної сили вироку від 21 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України із звільненням від відбування покарання на підставі пункту "в" частини 1 Закону України "Про амністію у 29014 році", оскільки на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у відповідача не було відомостей про прийняття судом рішення по кримінальній справі, в межах якої проведено документальну перевірку позивача.
Водночас, відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобовʼязання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження всіх фактичних обставин справи, що спричинило прийняття неправильного рішення. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги, зокрема, наголошує на тому, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані ТОВ "Техносфера-2000", фіктивність господарської діяльності якого встановлено вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя по справі №336/7607/14-к від 21 жовтня 2014 року, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують придбання товарів/робіт/послуг.
Разом з тим, відповідачем 10 квітня 2019 року заявлено клопотання про заміну процесуального правонаступника, в якому просить:
здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на його правонаступника - Запорізькою обʼєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби;
здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача Запорізької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби на його правонаступника - Головного управління Державної фіскальної служби у запорізькій області.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Щодо позовних вимог "про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Промприбор" за результатами перевірки складено акт від 15 липня 2014 року № 793/08-28-22-12/25220300" - то в цій частині рішення судів в касаційному порядку не переглядається.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 26 червня 2014 року №№ 663, 664, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 646 від 26 червня 2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Промприбор" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Техносфера-2000" за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 793/08-28-22-12/25220300 від 15 липня 2014 року, яким встановлено порушення позивачем вимог:
пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 23038 грн.;
п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 20209,00 грн.
На підставі акта перевірки № 793/08-28-22-12/25220300 від 15 липня 2014 року, контролюючим органом 29 липня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002812212, яким ПП "Промприбор" збільшено суми грошового зобовʼязання з податку на прибуток на загальну суму 23567,50 грн., в т.ч. 23038,00 грн. за основним платежем та 529,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0002822212, яким ПП "Промприбор" збільшено суми грошового зобовʼязання з податку на додану вартість на загальну суму 25261,25 грн., в т.ч. 20209,00 грн. за основним платежем та 5052,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вирішуючи спір по суті, попередні судові інстанції, посилаючись на положення Податкового кодексу України дійшли висновку, що наведеними правовими нормами, в першу чергу, регламентовано пряму взаємозалежність правильності врахування платником податку у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів/робіт/послуг від підтвердження проведених господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Не прийняли до уваги посилання податкового органу на матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32013080020000030 від 10 квітня 2013 року, вважаючи протокол допиту свідка та вирок недопустимими доказами в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинною на час прийняття судом першої інстанції судового рішення).
А також дійшли висновку, що матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, яка фактично призначена та проведена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про збільшення платникові податків грошового зобовʼязання з податку на додану вартість та податку на прибуток, розрахованих за результатами такої перевірки.