ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №805/1774/15-а
касаційне провадження №К/9901/9396/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Покровської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2015 (головуючий суддя - Голубова Л.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Васильєва І.А., Жаботинська С.В.) у справі №805/1774/15-а за позовом Комунального підприємства "Красноармійськводоканал" до Покровської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступник Красноармійської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області) про визнання недійсним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2012 року Комунальне підприємство "Красноармійськводоканал" звернулося до адміністративного суду з позовом до Покровської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступник Красноармійської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області), в якому просило визнати недійсним та скасувати рішення від 20.03.2015 про відмову у наданні відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106 702,48 грн., зобовʼязати надати відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106 702,48 грн., строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач провадить господарську діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення у межах м. Красноармійськ, м. Родинське, смт. Шевченка і Красноармійського району. В результаті проведення бойових дій в рамках антитерористичної операції подача питної води, в т.ч., споживачам Красноармійського району була припинена. 19.02.2015 року позивач звернувся до контролюючого органу з заявою про відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106 702,48 грн., строк сплати яких минув, на строк до 31.12.2015. В підтвердження настання обставин непереборної сили до заяви було подано Сертифікат (висновок) ТПП України від 20.08.2014 №2503/05-04, однак у наданні відстрочення податкового боргу відповідачем безпідставно відмовлено.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Красноармійської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 20.03.2015 про відмову у наданні відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106 702,48 грн.; зобовʼязано Красноармійську обʼєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області розглянути заяву підприємства від 19.02.2015 № 04/459 про відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106 702,48 грн., строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року, з урахуванням даної постанови суду. В частині позовних вимог про зобовʼязання Красноармійської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області надати відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106 702,48 грн., строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року - відмовлено.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочення податкового боргу контролюючим органом листом від 20.03.2015 №4070/10/05-16 відмовлено у наданні такого з посиланням на те, що в сертифікаті (висновку) ТПП України від 20.08.2014 №2503/05-04, доданому платником до заяви, зазначено дату з якої розпочав діяти форс-мажор, а саме: 13 липня 2014 року, але не зазначено дату закінчення форс-мажорних обставин, що унеможливлює визначення правильного терміну дії форс-мажору для надання відстрочення податкового боргу. Таким чином, на переконання контролюючого органу, позивачем не надано достатніх доказів існування обставин, з якими закон повʼязує можливість відстрочення податкового боргу.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем надано до заяви достатні докази настання форс-мажорних обставин з якими закон повʼязує можливість погодження з боку контролюючого органу відстрочення податкового боргу; суду не надано повноважень підміняти органи владних повноважень, та відповідно, зобовʼязати відповідача надати відстрочення податкового боргу, а тому належним способом захисту порушеного спірними правовідносинами права позивача є зобовʼязання податкового органу розглянути заяву підприємства.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Покровська обʼєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що наданий до заяви про відстрочення податкового боргу сертифікат (висновок) ТПП України від 20.08.2014 №2503/05-04 не є достатнім доказом, який підтверджує настання форс-мажорних обставин, оскільки не містить дати закінчення дії форс-мажору. Також відповідач вказав на те, що ним 24.02.2015 з метою узгодження надання відстрочення податкового боргу було надіслано до Головного управління Міндоходів у Донецькій області лист-узгодження, однак станом на 20.03.2015 відповідь від контролюючого органу обласного рівня не надійшла, у звʼязку з чим позивача було повідомлено про відмову у наданні відстрочення податкового боргу.
На адресу суду касаційної інстанції від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких підприємство, з посиланням за законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просив суд скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг - сума узгодженого грошового зобовʼязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовʼязання.
За змістом статті 32 цього Кодексу, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі відстрочки.
Відповідно до статті 100 Податкового кодексу України (у наведеній редакції) розстроченням, відстроченням грошових зобовʼязань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобовʼязань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобовʼязань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобовʼязань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобовʼязання.
Підставою для відстрочення грошових зобовʼязань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобовʼязань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що платник податку який має податковий борг може звернутися до контролюючого органу з заявою про відстрочення такого з наданням до цієї заяви доказів дії обставин непереборної сили, перелік яких визначається постановою Уряду.
Відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобовʼязань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.